Калинковицько-Мозирська операція: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
зображення +
Рядок 1:
{{пишу}}
 
{{Infobox Military Conflict
|conflict= '''Калинковичсько-Мозирська наступальна операція'''
|image= [[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-711-0438-05A, Russland-Süd, Marsch auf unbefestigter Straße.jpg|300px]]
|caption=
|partof= [[Друга світова війна]]
|place= [[Білорусь]], [[Гомельська область]]
|date= [[8 січня|8]] [[30 січня]] [[1944]]
|result= перемога [[Червона армія|Червоної армії]]
|combatant1= [[Файл:Flag of Germany 1933.svg|25px]] [[Третій Рейх]]
Рядок 21 ⟶ 19:
{{Східноєвропейський театр військових дій Другої світової війни}}
 
'''Кали́нковичсько-Мо́зирська наступа́льна опера́ція''' ([[8 січня|8]] [[30 січня]] [[1944]] року) — фронтова наступальна операція радянських військ [[Білоруський фронт|Білоруського фронту]] у [[Велика Вітчизняна війна|Великій Вітчизняній війні]].
 
== Задум операції ==
В ході [[Гомельсько-Речицька наступальна операція|Гомельсько-Речицької]] і [[Вітебська наступальна операція (1943)|Вітебської операції]] [[Червона армія|Червоної армії]] в листопаді—груднілистопаді — грудні [[1943]] року вдалося нанести військам [[Вермахт]]у низку локальних поразок, але в цілому ці, та низка інших ударів проти [[Група армій «Центр»|рупи армій «Центр»]] [[Вермахт]]у не переросли в стратегічний наступ. Аналіз бойових дій на Мінському напрямку показав, що без рішучого посилення угруповання військ завдання розгрому німецьких військ у східних областях [[Білоруська Радянська Соціалістична Республіка|Білоруської РСР]] і звільнення [[Мінськ]]у не можуть бути вирішені.
 
[[2 січня]] [[1944]] року військам [[Білоруський фронт|Білоруського фронту]] [[Ставка Верховного Головнокомандування]] поставила завдання розбити угруповання противника в районі [[Мозир]]я, створити плацдарм для подальшого наступу в напрямку [[Бобруйськ]]—[[Мінськ]], частиною сил просунутися вздовж [[Прип'ять|Прип'яті]] на [[Лунинець]], добитися максимально можливого просування для охоплення Бобруйського угруповання противника<ref>Русский Архив. Великая Отечественная. Сборник документов. Том 5(4). М:ТЕРРА, 1999. — Документ 1. {{ru icon}}</ref>.
Рядок 55 ⟶ 53:
 
Тим часом [[13 січня|13]]-[[14 січня]] 7-й гвардійський кавалерійський корпус розвивав наступав на [[Мозир]]. Вдень 14 січня німці фактично покинули місто&nbsp;— Мозир був захоплений двома дивізіями 7-го корпусу і 55-ою стрілецькою дивізією без втрат і руйнувань. Продовжуючи наступ, війська 65-ї армії [[20 січня]] звільнили місто [[Озаричі (Гомельська область)|Озаричі]], а 61-ї армії [[23 січня]]&nbsp;— місто [[Лельчиці]]. З виходом військ фронту на рубіж річок Іпа, [[Прип'ять]] і Птичь радянський наступ було зупинено.
 
== Результати операції ==
 
У результаті Калинковицько-Мозирської операції радянські війська просунулися по лісовій і болотистій місцевості в цілому на 30&nbsp;— 40 кілометрів, на окремих напрямках&nbsp;— до 60 кілометрів. Було охоплене з півдня Бобруйске угруповання противника, що створило передумови для його розгрому в ході [[Операція «Багратіон»|Білоруської стратегічної операції]]. Німецькі частини зазнали значних втрат. Втрати радянських військ склали 12 350 чоловік безповоротними і 43 808 осіб санітарними<ref>Великая Отечественная без грифа секретности. Книга потерь. — Москва., 2009 {{ru icon}}</ref>. Велику роль в успіху наступу зіграв тісний зв'язок командування фронту з партизанськими загонами та їх грамотне використання.
Рядок 62:
 
== Література ==
* История Великой Отечественной войны Советского Союза. 1941&nbsp;— 1945. В 6-ти&nbsp;т., Т.&nbsp;4, —&nbsp;М: Воениздат, 1961.{{ru icon}}
* Рокоссовский&nbsp;К.&nbsp;К.&nbsp;Солдатский долг. На Белорусской земле. Електронний ресурс [http://militera.lib.ru/memo/russian/rokossovsky/17.html Militera.lib.ru]{{ru icon}}.