Парпура Максим Йосипович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IgorTurzh (обговорення | внесок)
Створена сторінка: '''Максим Йосипович Парпура''' (1763, м. Конотоп, Російська імперія, тепер [[Сумська обла...
 
IgorTurzh (обговорення | внесок)
Рядок 29:
Достеменно відомо, що автор «Енеїди» Іван Котляревський зневажливо поставився до першого видавця своєї праці за тє, що той без його дозволу, нібито ''«почти испорченную»'' надрукував поему. Він же у власному (3-му) виданні [[1809]] року «помстився» йому, відобразивши в [[Сатира|сатиричному]] образі якоїсь особи ''«Мацапури»'':
<poem>
:«Натуру мав він дуже бридку,
:Кривив душею для прибутку,
:Чуже віддав в печать;
:Без сорома, без Бога бувши,
:І восьму заповідь забувши,
:Чужим пустився промишлять.»
</poem>
Увійшло в звичку дивитись на «мацапуру» Котляревського, як на [[псевдонім]] Максима Парпури, а дехто навіть ототожнював художній образ мацапури з історичною особою Парпури, знеславивши тим самим останнього в очах нащадків. Українським літературознавством доведено, що це була прикра помилка самого Котляревського, оскільки поема була випущена під ім'ям її автора, про що зазначено видавцем на титульній сторінці. Лапідарне повідомлення на книзі «Иждивением М. Парпури» означало не що інше, як тільки те, що «Енеїду» Івана Котляревського видав на свої кошти і за своїм почином той, кому належала і надрукована на окремій сторінці цієї книжки присвята: «Любителям малоросійського слова усерднейше посвящается». З якою прискіпливою обережністю, сумлінним ставленням і повагою до авторського тексту поставився видавець, видно з того, що у виданій ним книжці були вміщені декілька варіантів до окремих строф поеми, які відповідали тим рукописам, що потрапили до рук Парпури.