35 967
редагувань
м (r2.7.1) (робот додав: hi:पल्सर) |
м (Автовиправлення) |
||
[[Image:Cycle of pulsed gamma rays from the Vela pulsar.gif|thumb|right|Пульсація інтенсивності [[гамма-промені]]в від пульсара Вела.]]
'''Пульсар'''
Перший пульсар відкрили [[Джоселін Белл]] і [[Ентоні Х'юїш]] у 1967. Джерелом імпульсів вважається [[нейтронна зоря]] з сильним магнітним полем, яка обертається і має вузькоспрямоване випромінювання.
Більшість пульсарів спостерігаються у радіодіапазоні. В наш час відомо більш 1000 пульсарів (зокрема в Паркському огляді було зареєстровано 1031 пульсар). Радіопульсар є кінцевою стадією еволюції одиночної масивної зорі. Нейтронна зоря утворюється в результаті вибуху [[Наднова|Наднової]]. Вибух є асиметричним, тому швидкості радіопульсарів часто перевищують 300 км/с. З часом період радіопульсара збільшується, а потужність випромінювання спадає. Навколо багатьох радіопульсарів спостерігаються газові оболонки, сформовані пульсарним вітром
У радіопульсарів спостерігаються стрибкоподібні зменшення періодів
В 1991-1994 поблизу пульсарів PSR B1257+12 в Діві і PSR B1620-26 в Скорпіоні відкриті 4 [[Пульсарні планети|планети]] за доплерівським зсувом радіовипромінювання.
Особливий інтерес становлять спостереження пульсарів, що входять до складу подвійних систем. Перший подвійний радіопульсар відкритий в 1972 Халсом і Тейлором. В 2004 відкрито систему з 2 нейтронних зір, причому з обох спостерігається пульсуюче радіовипромінювання. Спостереження таких систем дозволяють виявити втрати енергії за рахунок випромінювання гравітаційних хвиль, які передбачаються Загальною теорією відносності.
У 1967 відкритий перший рентгенівський пульсар
== Магнітосфера пульсара ==
[[Магнітосфера]] пульсара складається з електронно-позитронної плазми, яка рухається в магнітному полі нейтронної зорі. Зовнішня границя магнітосфери
== Пульсарні відскакування ==
Пульсарне відскакування (pulsar kick)
Існує дві основних гіпотези виникнення таких великих швидкостей. Згідно однієї з них вони з'являються при розпаді подвійних систем (ефект Блаау). Якщо вибух у подвійній системі відбувається миттєво, швидкість, яку набувають зорі, що розлітаються, повністю визначається за їх початковими та кінцевими масами, періодами обертання та ексцентриситетом. Припустимо, маємо систему, що складається з гелієвої зорі масою 10 M<sub>ʘ</sub> та нейтронної зорі масою 1 M<sub>ʘ</sub>. При колапсі гелієва зоря скине 90% своєї маси, і система розлетиться. При цьому швидкості компонентів можуть бути близькими до початкових (але не перевищуватимуть їх). Максимальна швидкість нейтронної зорі в такій системі сягає 500 км/с, при цьому швидкість гелієвої зорі буде близько 50 км/с. Механізм Блаау разом із сучасним сценарієм еволюції подвійних систем може пояснити швидкості до 700 км/с. Один з головних наслідків цієї теорії
За гіпотезою Шкловського пульсарні відскакування виникають внаслідок асиметрії у вибуху наднової. Якщо припустити, що під час колапсу частина енергії виділяється анізотропно, то із закону збереження імпульса можна вирахувати, що швидкості можуть сягати 3000 км/с. Існують різноманітні гіпотези щодо причин такої асиметрії. Чугай (1984) помітив, що в сильному магнітному полі нейтронної зорі, що формується, має проявлятися ефект несиметричного випромінювання нейтрино. Детальні розрахунки показують, що навіть у надсильних магнітних полях за рахунок цього ефекту неможливо досягнути швидкостей більше 100 км/с. Тим не мешне в останні роки інтенсивно розвиваються моделі несиметричного випромінювання нейтрино. В моделі Кусенко пульсарне відскакування обумовлене випромінюванням стерильного нейтрино, що є одним із кандидатів у темну матерію.
Другий можливий механізм, запропонований Липуновим (1983)
== Література ==
* Липунов
== Посилання ==
|