Львівська земля: відмінності між версіями

 

== Давня історія ==

[[Файл:Great moravia svatopluk.png|міні|праворуч|200пкс|Велика Моравія наприкінці ІХ ст.]]

Найдавніші державні структури слов’янських племен на території Львівської землі почали зароджуватись у VI ст. Припускають, що у [[Стільсько|Стільсько]] неподалік міста [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаєва]] знаходився у VIII-IX ст. один з племінних центрів [[Білі хорвати|Білих хорватів]]. Не менш значним слов’янським поселенням цього ж періоду було [[Пліснесько|Пліснесько]] неподалік [[Броди|Бродів]]-[[Олесько|Олеська]]. До середини IX ст. ці землі увійшли до [[Великоморавія|Великоморавської держави]], що розпалась після розгрому її війська 907 мадярськими племенами у битві біля [[Братислава|Братислави]]. Того ж 907 року [[Хорвати|хорвати]] приймали участь у поході князя [[Олег Віщий|Олега]] на [[Константинополь|Константинополь]], можливо, шукаючи у нього захисту від агресивних кочових племен. Після розгрому мадярів 955 на ріці Лех німецьким військом [[Імператор|імператора]] [[Оттон I Великий|Оттона І]]чеський князь Болеслав І Жорстокий приєднав [[Моравія|моравські землі]]. За правління його сина Болеслава ІІ Побожного Краківською землею лише у 986/89 роках заволодів польський князь [[Мешко I|Мєшко І]], то ж малоймовірно, що князь [[Володимир Святославич|Володимир І Великий]] у поході 981 зайняв землі [[Ляхи|ляхів]], адже [[Нестор-літописець|Нестор літописець]] писав, що у похід 992 він ходив проти хорватів. Можливо, ознакою примирення князя з місцевою аристократією були два шлюби князя (980-1015) з двома чешками, чиї імена невідомі. Також «Чеська хроніка» подавала 1086 східні кордони Празької [[Дієцезія|дієцезії]] по рікам [[Західний Буг|Буг]] і [[Стир|Стир]].