Квітневе (Шепетівський район): відмінності між версіями

Народне прислiв’я говорить, що в пiвнiчно-захiднiй частинi села в XVIII столiттi знаходилось невеличке поселення, яке носило назву Недесiвка. Це поселення було зруйновано татаро-монгольською навалою. На мiсцi цього старого поселення свiдчить те, що через рiчку для зв’язку iз селом Бiлогородкою ще збереглася насипана гребля, а також прямий видолинок, по якому проходить шлях. Пiвнiчну частину села обмиває рiчка, яка за народними переказами носила назви: Тихович, Устя, Бiсiца. Вiд останньої назви i походять села Бiсiвка i Бiсовочка, якi розташованi на цiй рiчцi. В старовину ця рiчка була набагато ширша, про це свiдчить старе русло i береги навколо сучасної рiчки.В кiнцi 14 ст,.Бiсiвка разом з iншими селами була завойована литовськими феодалами. Пiсля [[Кревської унiї]] 1385 року польськi i литовськi феодали почали загарбувати мiста i села Подiлля i Волинi пiд свої володiння. Село Бiсiвка вперше згадується в актi вiд 30 жовтня 1565 року в жалобi землянина Андрея Човгановського на землянку Ганну Ярмолинскую ”об отнятии имений: Семенова, Гулевец, Туровка, Бесовка”. Пiсля [[Люблiнської унiї]] [[1569]] року польськi феодали закрiпили своє панування на бiльшiй частинi України село Бiсiвка переходить з рук одного феодала до рук другого феодала. Двiчi пiдтверджують своє право на володiння Бiсiвкою князi Яблоновськi в 1739-1763рр. Шляхтичi робили свої збройнi напади на фiльварки. Селяни неодноразово виступили проти своїх гнобителiв. В липнi 1648 року вiйська Максима Кривоноса пiсля бою пiд Констянтиновом iшли на Крем’янець через Бiсiвку i Ляхiвцi, i багато селян приєдналися до вiйська Кривоноса , в тому числi були i селяни сiл: Бiсiвка, Бiсовочка i Соснiвочка. Становище селян було надзвичайно тяжким. Сваволя помiщикiв була настiльки великою, що вони мiняли селян на собак i iндикiв. Так, наприклад: брати Рижуки були вимiнянi за iндикiв в с. Корницi, а Бугай був вимiняний в с. Жижникiвцi у пана Борисова на собаку. Самими раннiми поселенцями були Катруки. До реформи 1861 року селяни були крiпаками. Землi було мало. Краща земля знаходилась в володiннi пана. Селянам була вiдведена земля пiд с. Романовим за 3 км., вiд с. Бiсiвки. Пiсля реформи [[1861]] року селяни повиннi були платити викуп за землю по 40 крб. за рiк. Такий викуп селяни платили 49 рокiв до [[1910]] року. В [[1909]] роцi в селi Бiсiвка було 126 дворiв i 694 жителi. В [[1901]] роцi була органiзована школа. Пiд час революцiї [[1905]]-[[1907]] рр. селяни потравили посiви панiв в с. Бiсiвцi i в с. Бiсовочцi, розповсюджувалась нелегальна бiльшовицька лiтература. Цим керував житель с. Бiсiвки Ковальський, за що його було заарештовано. Багато селян приймалибрали участь ву першiй свiтовiй вiйнi. Пiсля революцiї 1917 року в 1918 роцi в село почали прибувати першi фронтовики, якi постановили подiлити мiж селянами землю помiщикiв. Маєток пана був розгромлений селянами. В [[1919]] роцi на територiї сiл вступив загiн гайдамакiв, якi чинили розправу над селянами. На початку травня 1920 року на територiю сiл вторглися бiлополяки. Багато жителiв сiл Бiсiвської с/Ради вступили в загони Червоної Армiї. В липнi 1920 року с. Бiсiвка було звiльнено вiд бiлополякiв.В [[1921]] роцi був органiзований перший комiтет незалежникiв. Першим головою комiтету був Парфомюк Сава - учасник першої свiтової вiйни. В [[1921]] роцi була органiзована перша сiльська рада депутатiв трудящих iз п’яти членiв.

Члени сiльської Ради села: Бiсiвка, Бiсовочка, [[Соснiвка]] i [[Соснiвочка]]. Пiсля закiнчення громадянської вiйни внутрiшнє становище молодої Країни Рад було дуже тяжким. Бiльшiсть заводiв i фабрик не працювало. Транспорт був зруйнований. Неврожай [[1921]] року залишив населення без хлiба, не вистачало одягу й взуття. Цим скористалися вороги народу, якi пiднiмали заколоти. Восени [[1921]] року недалеко вiд станцiї [[Тетерiв]] кiннота червоного бандита Косовського розгромила отряд [[УНР]] [[Тютюнника]]. Разом з iншими в цьому бою приймалибрали участь жителi сiл Бiсiвської сiльської Ради.