Вікіпедія

Балатонська операція: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 2:
{{Угорщина (1944—1945)}}
[[Файл:Balaton operation-ukr.png|thumb|200px|Схема дій сторін в ході Балатонської операції]]
'''Балато́нська опера́ція''' — оборонна операція військ [[Третій Український фронт|3-го Українського фронту]] 6—15 березня [[1945]] року в районі озера [[Балатон]] ([[Угорщина]]). Внаслідок Балатонської операції зазнав краху останній великий контрнаступ німецько-фашистськихнімецьких військ на радянсько-німецькому фронті у [[Велика Вітчизняна війна|Великій Вітчизняній війні]]. Після успішної [[Будапештська операція|Будапештської операції]] війська [[Другий Український фронт|2-го]] (командувач — [[Маршал Радянського Союзу]] [[Малиновський Родіон Якович|Р. Я. Малиновський]]) і 3-го (командувач — Маршал Радянського Союзу [[Толбухін Федір Іванович|Ф. І. Толбухін]]) Українських фронтів на 6 березня 1945 займали підготовлені до оборони позиції на лінії — річка [[Грон]], [[Естергом]], [[Гант]], озеро Балатон, [[Барч]], північний берег ріки [[Драва|Драви]] до ріки [[Дунай]] (див. схему), готуючись до наступу на [[Відень]].
 
В цей час німецько-фашистськінімецькі війська розпочали [[Операція «Фрюлінгсервахен»|контрнаступ]] на Будапештському напрямі з метою розсікти війська 3-го Українського фронту на дві частини, знищити їх, вийти на ріку Дунай, прикрити важливі райони західної Угорщини, [[Австрія|Австрії]] та південної [[Німеччина|Німеччини]], і відтягнути разом з тим частину сил [[Червона армія|Радянської Армії]] з Берлінського напряму. Проти військ 3-го Українського фронту діяла [[група армій «Південь»]] (310 тисяч солдатів і офіцерів, близько 6000 [[гармата|гармат]] і [[міномет|мінометів]], 1600 [[танк (військова справа)|танків]] і [[Штурмова гармата|штурмових гармат]], понад 800 [[бронетранспортер|бронетранспортерів]] і 850 [[літак|літаків]]).
 
Головного удару в напрямі на [[Дунай]] між озерами [[Веленце]] і [[Балатон]] завдавало ударне угруповання в складі [[6-а танкова армія (Третій Рейх)|6-ї танкової армії СС]] та [[6-а армія (Третій Рейх)|6-ї піхотної армії]]. На ділянці прориву противник мав 76 танків і самохідних гармат на 1 [[кілометр|км]] фронту. Війська 3-го Українського фронту, завчасно викривши задум ворога і не припиняючи підготовки до [[наступ|наступу]] на Віденському напрямі, зміцнили оборону, обладнали її за всіма вимогами тогочасного [[воєнне мистецтво|воєнного мистецтва]]. З 6 по 15 березня противник вклинився в оборону 3-го Українського фронту на глибину 12—25 км, але, втратив 40 тисяч солдатів та офіцерів, 500 танків і штурмових гармат, понад 300 польових гармат та мінометів і, вичерпавши свої резерви, змушений був перейти до [[оборона|оборони]].
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Балатонська_операція