Відкрити головне меню

Зміни

м
оновлення даних
| код КОАТУУ = 1825200000
| утворений =[[1923]]
| населення =34{{зменшення}} 37228 974 [[1 квітня]] [[2011]]
| площа =1 002
| густота =3428,39
| код району =4138
| поштові індекси =13600—13653
| селища = 4
| адреса = 13600, Житомирська обл., Ружинський р-н, смт. Ружин, вул. Бірюкова, 2, 3-23-67
| веб-сторінка = [http://ruzhinwww.orgzhitomir-region.gov.ua/rda_ruzhin.php?kerivn Сторінка на Ружинськасайті РДАОДА]
| голова РДА = Туранська Н.Ніна О.Олександрівна
| голова ради = СаківськийХодаківський ВалентинБорис ЦезаровичОлександрович
}}
 
'''Ружи́нський райо́н''' — [[район]] у південно-східній частині [[Житомирська область|Житомирській області]], в зоні лісостепу, '''районний центр''' розташований у смт.[[Ружин (смт)|Ружин]]. Район межує з [[Андрушівський район|Андрушівським]], [[Попільнянський район|Попільнянським]] районами [[Житомирська область|Житомирської області]], із [[Сквирський район|Сквирським]] [[Київська область|Київської області]], [[Погребищенський район|Погребищанським]], [[Козятинський район|Козятинським]] районами [[Вінницька область|Вінницької області]].
 
На території району, площа якого 1000 квадратних кілометрів, із населенням на 1 січня [[1990]] року 39,6 тисячі мешканців, за сучасним територіальним поділом розташовано 50 населених пунктів, у тому числі одне [[селище міського типу]] — районний центр — і 49 великих і малих сіл. Найбільшими селами є Білилівка, Чорнорудка, Вчорайше, Бистрик, Ягнятин, Роставиця, Верхівня.
 
ВУ районі — значні поклади [[граніт]]у, цегляно-черепичних [[глина|глин]]. Розвинута харчова промисловість. Галузі спеціалізації сільського господарства — [[рослинництво]] [[зерно]]-[[буряк]]ового та [[тваринництво]] м'ясо-молочного напряму.
 
== Коротка довідка ==
 
Ґрунти — опідзолені та малогумусні [[чорнозем]]и. Серед корисних копалин є поклади [[граніт]]у, [[глина|глини]], [[пісок|піску]], [[каолін]]у. Природні умови сприятливі для розвитку землеробства, тваринництва, [[рибництво|рибництва]].
 
 
== Історія ==
У [[1399]] році Ружинщину було дощенту спалено кримським ханом [[Тімур-Куклук]]ом, в [[1416]] її землі розтоптує правитель Золотої Орди [[Едигей]],а в [[1482]] кримський хан [[Менглі-Гірей]].
 
ВУ [[1569]] Ружинщина була приєднана до [[Польське королівство|Польського королівства]]. За військові справи польський король [[Стефан Баторій]] дарує Кирилу Ружинському містечко Щербів над Роставицею, перейменувавши його в [[1591]] в Ружин.
 
У [[1796]] після приєднання [[Правобережна Україна|Правобережної України]] до [[Росія|Росії]], Ружин, де мешкало 750 осіб, відносився до [[Київська губернія|Київської губернії]].
 
ВУ [[1900]] році в Ружині було 284 двори, де мешкало 5425 осіб. Наступними були дуже важкі і жорстокі роки [[комунізм]]у, під час якого було [[розкуркулення|розкуркулено]] більшість сімей. Та особливо трагічними потрібно відзначити [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомор]] [[1932]]—[[1933]], який забрав життя мільйонів людей.
 
Трагічними були й роки [[Велика Вітчизняна Війна|Великої Вітчизняної Війни]] [[1941]]—[[1945]] років. Ружинський район був окупований фашистами 17 липня 1941, а визволений в ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції яка розпочалася 24 грудня [[1943]] року. Під час визволення Ружина в жорстоких боях загинули 504 воїни різних національностей, героїчна пам'ять яких викарбувана в серцях людей.
 
Історія Ружинщини нерозривно зв'язана з історією українського народу і культури із світовим іменем. Тут розпочинав трудовий шлях вчителя молодий [[Рильський Максим|М. Т. Рильський]] — майбутньому видатний український поет, перекладач і громадський діяч, академік АН СРСР.