Формула-1 — Гран-прі Сан-Марино 1994: відмінності між версіями

Переможцем гонки став Міхаель Шумахер, який здобув 10 очок і утримав перше місце в особистому заліку пілотів — після перших трьох гонок [[Формула-1 — Чемпіонат 1994|сезону 1994 року]] він набрав максимально можливу кількістю очок&nbsp;— 30. Друге місце посів Нікола Ларіні, здобувши перший (і єдиний) подіум у своїй кар'єрі. Третім перетнув фінішну пряму [[Міка Хаккінен]]. Подіум тієї гонки був без шампанського. Це була данина пам'яті Роланду Ратценбергеру і Айртону Сенні<ref name="of1magazine.ru">{{cite web|url=http://www.of1magazine.ru/?p=207|title=ГП Сан-Марино'94: Черный день календаря|accessdate=2011-04-24|date= |work=Виталий Крысанов|publisher=www.of1magazine.ru}}</ref>.

 

Через дві години і двадцять хвилин після того як Шумахер перетнув фінішну лінію, о 18:40 за місцевим часом, доктор Марія Тереза Фіандрі повідомила про смерть Айртона Сенни. Офіційним часом смерті було названо 14:17 за місцевим часом, тобто, Сенна помер на місці аварії<ref>{{cite web|url=http://www.ayrton-senna.com/s-files/newsfle5.html |title=Secrets of Senna's black box|accessdate=2006-10-28|date=1997-03-18|work=Senna Files|publisher=www.ayrton-senna.com}}</ref>. За основною версією причиною смерті став один з елементів підвіски, що пробив шолом і викликав сильну втрату крові і частини мозкової субстанції<ref>{{cite news |first=Ian |last=Thomsen |title=Williams Says Italy May Cite Steering In Senna's Death |url=http://www.iht.com/articles/1995/02/11/prix_0.php |work=International Herald Tribune |publisher= |date=1995-02-11|accessdate=2006-10-28 |archiveurl = http://web.archive.org/web/20061123015308/http://www.iht.com/articles/1995/02/11/prix_0.php |archivedate = 2006-11-23}}</ref>.

 

 

Айртон Сенна став останнім пілотом, що загинув за кермом боліда «Формули-1». Однак на [[Формула-1 — Гран-прі Італії 2000|Гран-прі Італії 2000 року]] і [[Формула-1 — Гран-прі Австралії 2001|Гран-прі Австралії 2001 року]] в аваріях загинуло два маршали.

 

== Судовий процес ==