Автобіографізм Тараса Шевченка: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
З опануванням реалістичного методу художнього відображення дійсності зростала в Шевченковій поезії і вага автобіографічного елемента, який підпорядковано створенню художньо типізованого образу автора-оповідача. В образі оповідача в поемах "Гайдамаки" і "Катерина" автобіографічні моменти введено за принципами асоціативності: блукання Катерини - і власні спогади поета ("Далекий шлях пани брати,\\Знаю його, знаю"), кохання Яреми до Оксани - і зіставлення: "Таким і я колись-то був.\\Минуло, дівчата...".
В поемі "Гайдамаки" виступає й не прикрите маскою оповідача авторське "я", що уособлює типізований образ поета-громадянина: у згадках з дитинства поета - про сирітські блукання й розповіді діда про Коліївщину, в звертанні до недолугих критиків.
Так і у вступі до поеми "Мар'яна-черниця" - присвяті О. Коваленко - згадує Шевченко своє втрачене кохання, а в епілозі до поеми "Кавказ" звертається до загиблого друга Якова де Бальмена.
Автобіографічними є ліричні поезії періоду "трьох літ": "Чого мені тяжко, чого мені нудно", "Заворожи мені, волхве", "Гоголю", "Три літа", частина віршів циклу "В казематі", більшість поезій періоду заслання, вірші останніх років життя - "Доля", "Марку Вовчку", поезії "Якби з ким сісти хліба з'їсти", "Чи не покинуть нам, небого" інтимні ліричні поезії, присвячені О. Коваленко, Г. Закревській, Л. Полусмаковій та інші.
Автобіографічний елемент є у віршах, де поет вилив почуття, пережиті недавно ("І знов мені призвела", "Якось то йдучи уночі" та інші), і в поезіях, присвячених минулим подіям ("Якби ви знали паничі", "А. О. Козачковському", "І золотої, й дорогої").
Значне місце посідає узагальнений автобіографічний елемент у Шевченкових повістях: спогади про дитинство ("Княгиня"), епізоди з життя в Петербурзі й навчання в Академії мистецтв ("Художник"), докладні описи поїздок на Україну ("Музыкант", "Капитанша", "Прогулка с удовольствием и не без морали".
Події юності, поїздки по Україні й життя на засланні зображено в творах Шевченка з погляду зрілої людини, за плечима якої багатий і гіркий життєвий досвід. Таке переосмислення біографічного матеріалу - психологічне перевтілення автора в образ свого героя, введення фактів з особистого життя в сюжетно завершені історії персонажів, створених фантазією письменника, - є однією з характерних рис творчої манери Шевченка.
== Дивись також ==
* [[Автобіографія Тараса Шевченка]]
* [[Автопортрети Тараса Шевченка]]
=== Джерела ===
| |||