Відкрити головне меню

Зміни

2015 байтів додано ,  8 років тому
доповнення
Для запуску на базі балістичної рідиннопаливної ракети [[Редстоун (ракета-носій)|Редстоун]] створили форсовану версію, названу [[Юпітер-Сі]] ({{lang-en|Jupiter-C}}), первісно створену для військових випробувань зменшених макетів боєголовок. Перероблену для запуску спутника ракету-носій згодом назвали [[Юнона-1]] ({{lang-en|Juno I}}).
 
Для виведення апарата на орбіту використовувалась зв'язка з 15 твердопаливних ракет Сержант — фактично некерованих реактивних снарядів — з приблизно 20 кг твердого сумішевого палива в кожній. Другий ступінь складався з 11 ракет, третій — з 3, четвертий — з однієї. Вся зв'язка перед стартом розкручувалась електоромотором, щоб стабілізуватись в польоті завдяки гіроскопічному ефекту. СупуутникСупутник обертався з частотою 750 обертів за хвилину.
 
== Опис ==
[[Файл:Explorer1 sketch.jpg|thumb|900px|Схема Експлорера-1, всі розміри в дюймах]]
Експлорер-1 розроблено і створено в [[Лабораторія реактивного руху|Лабораторії реактивного руху]] ({{lang-en|Jet Propulsion Laboratory, (JPL)}}) [[Каліфорнійський технологічний інститут|Каліфорнійського технологічного інституту]] під керівніцтвомкерівництвом доктора [[Вільям Пікерінг|Вільяма Пікерінга]]. Це був другий в світі супутник з науковим обладнанням, перший — [[Супутник-2|Спутнік-2]].
 
Повна маса супутника становила 13,97 кілограмів, з них 8,3 кг приладів. (Для порівняння - перший радянський супутник [[Супутник-1|Спутнік-1]] важив 83,6 кг). Відсік приладів монтувався у верхній частині четвертого ступеня, і виводився на орбіту разом з ним, тому в різних джералах наводиться різна маса супутника, яким можуть вважати весь ступінь.
 
Оскільки був доступним невеликий простір і вимагалась невелика маса, розроблялись і виготовлялись прості прилади з використанням [[транзистор]]ів з [[Германій|германію]] і [[Кремній|кремнію]].
 
Живлення забезпечували [[Ртутно-цинкова батарея|ртутно-цинкові батареї]], що становили приблизно 40 відстоків маси корисного вантажу.
 
Ззовні відсік приладів був розфарбований білими і темнозеленими смугами для створення пасивного температурного контролю.
 
== Наукові прилади ==
Наукові прилади для Експлорера-1 розроблялись і створювались під керівництвом доктора [[Джеймс Ван-Аллен|Джеймса Ван-Аллена]] з [[Університет Айови|університету Айови]] ({{lang-en|University of Iowa}}):
 
*Детектор космічних променів без записувального пристрою, який не встигли виготовити до запуску, тому дані, що передавались наживо, були неповними.
 
*[[Лічильник Гейгера|Лічильник Гейгера-Мюллера]], розроблений доктором Джорджем Людвігом з лабораторії космічних променів університету Айови. Він мав реєструвати протони з E > 30 МеВ і електрони з E > 3 МеВ. Більшість часу польоту лічильник фіксував частинки; <ref>[http://nssdc.gsfc.nasa.gov/nmc/experimentDisplay.do?id=1958-001A-01 NSSDC Master Catalog. NASA]</ref>.
 
*П'ять температурних датчиків (один всередині, три ззовні, один під головним обтічником);
 
 
* [[Список космічних запусків 1958 року]]
* [[Запуск першого супутника]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Інтернет-ресурси ==