Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Геохронологія''' (рос. геохронология, англ. geochronology, нім. Geochronologie f) - [[наука]], яка визначає час утворення [[гірські породи|гірських порід]], з яких складаються земні верстви. Розрізняють геохронологію '''''відносну''''' і '''''абсолютну'''''.
 
ГЕОХРОНОЛОГІЯ - вчення про вік, тривалість і послідовність формування г.п.гірських порід, що складають земну кору; визначення часу утворення гірських порід, з яких складаються земні верстви. Розрізняють геохронологію відносну та абсолютну (ядерну, ізотопну[[ізотоп]]ну). Відносна геохронологія користується палеонтологічним методом і визначає відносний вік порід за скам’янілими органічними рештками фауни і флори, які збереглися в цих породах на основі принципу послідовності нашарувань. Абсолютна геохронологія встановлює час утворення гірських порід на основі визначення радіологічного віку їх за допомогою різних методів ([[калій]]-аргонового, [[рубідій]]-стронцієвого, урано[[уран]]о-торієво-свинцевого, гелієвого, вуглецевого, мономінеральних фракцій та ін.). За цими методами вік Землі становить приблизно 4-4,5 млрд. років, вік найдавніших порід в Україні — 3,5 млрд. років. Перші визначення абсолютного віку радіоактивних мінералів за накопиченням у них свинцю були виконані Б.Болтвудом в Канаді в 1907. На підставі геохронологічних досліджень розроблено геохронологічну шкалу. Найбільшими її підрозділами є [[криптозой]], що поділяється на [[архей]] і [[протерозой]] та [[фанерозой]]. Останній поділяється на три ери — палеозойську, мезозойську і кайнозойську. Ери поділяються на періоди.
 
'''''Відносний''''' вік гірських порід визначають стратиграфічними та палеонтологічними методами. Стратиграфічні методи базуються на відносній послідовності утворення і залягання шарів земної кори. Палеонтологічні методи беруть до уваги викопні рештки організмів і послідовність їх еволюції.