Трудова міграція в Україні: відмінності між версіями

'''Трудова міграція в Україні''' - — це процес зміни постійного місця проживання індивідів чи соціальних груп у пошуках кращих умов оплати праці. На сьогоднішній день трудова міграція відбувається не тільки в межах України (загалом концентрація робочої сили у великих містах й економічних центрах), а й направлена назовні, що дає прихований вклад у зменшення [[населення]] України.

''' Український трудовий мігрант''' – — громадянин України, що виїзжає займатися, займається або займався оплачуваною діяльністю в іноземній державі.

''' Члени сім’їсім'ї українського трудового мігранта''' – — особа, що перебуває з українським мігрантом у шлюбі, діти та інші особи, що перебувають на їхньому утриманні та визнаються членами родини відповідного до чинного законодавства.

Проблема української трудової міграції є надзвичайно актуальною на сьогодні. Найсумніше те, що [[масштаб]]и цієї проблеми зростають. Для того, щоб вирішити проблему трудової міграції, потрібно розібратися в тому, які причини того, що українці мігрують. Головною причиною [[трудова міграція|трудової міграції]] з України можна, безумовно, вважати соціально–економічнусоціально-економічну складову.

Ця проблема буде не тільки продовжуватися, а й наростати і згодом здатна перетворитись у справжню національну [[катастрофа|катастрофу]]. [[Депопуляція]] українців уже сягає загрозливого масштабу  — такого собі тихого [[геноцид|геноциду]] нації. Всім мабуть зрозуміло, що потрібне системне і комплексне вирішення проблеми трудової еміграції.

== Шляхи вирішення проблеми ==

З метою зменшення еміграції [[робоча сила|робочої сили]] необхідне впровадження системи заходів, які повинні мати чітке внутрішнє і зовнішнє спрямування. До числа перших належать заходи [[макроекономічна стабілізація|макроекономічної стабілізації]] та [[оздоровлення економіки]] &mdashnbsp;— створення робочих місць (цілеспрямовано створювати робочі місця в таких галузях, як [[сільське господарство]], [[легка промисловість|легка]], [[текстильна промисловість|текстильна]] і [[хімічна промисловість]], тобто там, де сьогодні використовується праця мігрантів в [[Європа|Європі]]), розширення іноземного [[інвестування]], вирішити питання підвищення рівня оплати праці (слід радикально переглянути механізм оплати праці у середині країни) тощо. Зовнішні заходи мають забезпечити цивілізовані форми виїзду працівників за кордон та можливість їх вільного повернення додому, ввезення [[валюта|валюти]], а також гарантії нашим співвітчизникам захисту їхніх трудових прав за кордоном.

Головним чинником, що знизить трудову міграцію є забезпечення людей роботою з належними умовами праці та її оплатою, обмеження «тіньової» економіки та «тіньової» зайнятості. Адже [[продуктивна зайнятість]] &mdashnbsp;— це шлях подолання [[бідность|бідності]] та відвернення від виїзду на заробітки за кордон. Багатоаспектний вплив трудових міграцій на різні сторони життєдіяльності населення вимагає активізації зусиль щодо захисту інтересів громадян України, врахування особливостей міграцій в соціально-економічному розвитку [[регіон]]у. Ключові моменти вирішення проблеми трудової міграції та подолання їх негативних наслідків полягають у розробці [[нормативно-правовий документ|нормативно-правових документів]], які б забезпечили можливість оцінки реальної ситуації на локальному, регіональному та загальнонаціональному рівні, сприяли впорядкуванню міграційних потоків як у західному, так і у східному напрямах. Прийняття цільових урядових рішень прискорить стабілізацію на окремих локальних, регіональних і національному ринку праці. Особлива увага мала б бути приділена оцінці міграційних потоків для регіонального розвитку з позицій комплексно-пропорційного розвитку території, успішність якого визначає стабільність національного господарства.

Такі заходи як: забезпечення умов для поширення легального працевлаштування, насамперед в тих країнах, куди виїжджає найбільша кількість громадян України (здля цією метоюцього слідварто активізувати підписання відповідних міждержавних угод та удосконалення чинного законодавства в частині [[ліцензія|ліцензування]] фірм для проведення працевлаштування за кордоном.), забезпечення прав та соціального захисту працівників-мігрантів, здійснення постійного аналізу масштабів нелегальної трудової міграції за межі України та проведення всіх можливих, в рамках законодавства, заходів для попередження цього явища і запобігання торгівлі людьми, усунення або мінімізація обставин, що призводять до дискримінаційного, безправного, становища громадян України на ринках праці закордонних країн, створення дійової альтернативи тим обставинам, що спонукають працездатних українців виїжджати до країн, де їх становище на ринках праці є [[дискримінація|дискримінаційним]] – — можуть допомогти з вирішенням проблем трудової міграції в УраїніУкраїні.

Україна повинна прикласти максимум зусиль в демократичному руслі, щоб на далі не відбувалася трудова еміграція населення, а також сприяти поверненню до України закордонних українців, стимулювати [[імміграція|імміграцію]] діячів науки та культури, кваліфікованих спеціалістів і робітників, потреба в яких є відчутною для національної економіки країни. Важливо не забувати, що чим стабільнішим буде національне бізнес – — середовище і динамічнішим ринок, тим сильніші будуть мотиви іммігрантів повернутися на батьківщину.

== Шлях в нікуди ==

[http://www.studyport.net/lib/elementarnij-kurs-migracijnogo-prava-ukrajini%20 Чехович С. Б. Елементарний курс міграційного права України : Конспект лекцій : Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.] : МАУП, 2004.  — 216 с.

http://navihator.net/ - — інтернет-портал для мігрантів