Тверде тіло: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.1) (робот додав: oc:Solid |
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 51:
[[Оптика|Оптичні]] властивості твердих тіл дуже різноманітні. Метали здебільшого мають високий [[коефіцієнт відбиття]] світла у видимій області спектру, багато діелектриків прозорі, як, наприклад, [[скло]]. Часто [[колір]] того чи іншого твердого тіла зумовлений погинанням світла домішками. Для напівпровідників та діелектриків характерна [[фотопровідність]] — збільшення електропровідності при освітленні.
== Ідеалізації твердого тіла у науках==
Тверді тіла, що зустрічаються у природі, характеризуються нескінченною множиною різноманітних властивостей, яка постійно поповнюється.
У залежності від поставлених перед певною наукою завдань є важливими лише окремі властивості твердого тіла, інші — несуттєві. Наприклад, при дослідженні міцності [[сталь|сталі]] її магнітні властивості практично ролі не відіграють.
Для простоти вивчення реальне тіло заміняють ''ідеальним'', виділяючи лише найважливіші властивості для випадку, що розглядається. Такий підхід, що практикується багатьма науками, називається ''абстрагуванням''. Після виділення ''ідеалізованого тіла'' з певним переліком суттєвих властивостей, будується теорія. Достовірність такої теорії залежить від того наскільки вдало прийнята ідеалізація відображає суттєві характеристики об'єкту. Оцінку цьому можна дати при порівнянні результатів досліджень, отриманих теоретично на основі ідеалізованої моделі та експериментально.
=== У теоретичній механіці ===
У [[теоретична механіка|теоретичній механіці]] ідеалізованою схемою реального твердого тіла є ''[[абсолютно тверде тіло]]'', тобто таке, у якому при будь-яких обставинах відстані між довільними точками є сталими — не змінюються ні розміри, ні форма тіла.
{{Main|Абсолютно тверде тіло}}
=== У теорії пружності ===
У [[Теорія пружності|теорії пружності]] та її прикладному застосуванню [[Опір матеріалів|опорі матеріалів]] також розглядаються моделі, котрі враховують і абсолютизують окремі властивості твердого тіла. До цих властивостей відносяться: ''[[деформівність]]'', ''однорідність'', ''суцільність'', ''[[ізотропність]]''. Прийняття умов однорідності і суцільності при малих деформаціях дозволяє застосувати методи аналізу нескінченно малих величин, що суттєво спрощує побудову теорії опору матеріалів.
Вважається також, що залежність між напруженнями і деформаціями описуються є лінійною (див. [[Закон Гука]]).
{{Main|Абсолютно пружне тіло}}
== У теорії пластичності ==
У теорії пластичності моделі твердого тіла базуються на ідеалізації властивості деформаційного зміцнення або на властивості [[плинність|плинності]] твердих тіл у напружено-деформованому стані.
== Дивіться також ==
| |||