Формула-1 — Чемпіонат 1994: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Dimant (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Dimant (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 4:
З [[1994|1994 року]] в історії Формули-1 практично почалася нова епоха. Першою причиною цього став поступовий відхід старих фаворитів ([[Нельсон Піке|Нельсона Піке]], [[Найджел Менселл|Найджела Менселла]], [[Ален Прост|Алена Проста]], [[Рікардо Патрезе]]) і подальше висування на перші ролі тих, хто раніше був у їх тіні: [[Деймон Гілл|Деймон Гілла]], [[Міхаель Шумахер|Міхаеля Шумахера]], [[Міка Хаккінен|Мікі Хаккінена]], [[Жан Алезі|Жана Алезі]]. Другим чинником була кардинальна зміна технічного регламенту. Ще на [[Формула-1 — Гран-Прі Канади 1993|Гран-Прі Канади 1993]] «[[FIA]]» видала бюлетень, в якому вказувала, що автомобілі всіх команд, окрім BMS (безпросвітного аутсайдера) не відповідають технічним вимогам, так як оснащені різними електронними системами, що допомагають гонщикові при управлінні автомобілем: traction control, ABS, електронною коробкою передач, активною підвіскою. Починаючи з сезону 1994 року, використання цих систем заборонялося. Одночасно була дозволена дозаправка паливом в ході гонки.
При зміні правил «FIA» оголосила, що переслідує цим благородну мету: зрівняти шанси малих команд, у яких не вистачало грошей для розробки електроніки, і визнаних лідерів. Але до того часу, майже всі команди обзавелися електронікою, і після зміни правил їм знову довелося витрачати великі кошти для розробки шасі, що відповідають новим правилам. [[Шасі]] ці порівняно з попередніми моделями були практично некеровані. Це і призвело до трагічних аварій у ході сезону. «FIA», що так ґрунтовно скомпрометувала себе необачною зміною правил, продовжувала викликати шквал критики на свою адресу, вводячи під час сезону все нові і нові заборони й обмеження, покликані знизити швидкість, і, таким чином, підвищити безпеку змагань, хоча достатньо було знову реабілітувати електронні системи.
== Гран-прі чемпіонату ==
=== Гран-прі Бразилії ===
{{main|Формула 1 — Гран-прі Бразилії 1994}}
Чемпіонат відкрився гонкою в [[Бразилія|Бразилії]] [[27 березня]]. [[Айртон Сенна]], що перейшов у цьому сезоні за «Вільямс», стартував з [[поул-позиція|поул-позиції]] (1:15.962) і якийсь час лідирував, але після піт-стопа опинився позаду Шумахера. Переслідуючи його, на п'ятдесят п'ятому колі Сенна зробив помилку і зійшов. В результаті Шумахер перетнув фінішну лінію, випередивши другого [[Деймон Гілл|Гілла]] на одне коло. [[Жан Алезі|Алезі]] також відстав на коло, а [[Рубенс Барікелло]], [[Укіо Катаяма]] і [[Карл Вендлінгер]], що зайняли місця з четвертого по шосте — на два.
=== Гран-прі Тихого океану ===
{{main|Формула 1 — Гран-прі Тихого океану 1994}}
Другий етап чемпіонату пройшов [[17 квітня]] на новій для Формули-1 трасі [[Окаяма (траса)|Танака]] в [[Японія|Японії]]. Офіційно гонка називалася [[Формула 1 — Гран-прі Тихого океану|Гран-прі Тихого океану]] і була введена в календар через величезну популярність Формули-1 в Японії. Поул-позицію знову зайняв Сенна, але вже на старті, отримавши відчутний поштовх від [[Міка Хаккінен|Хаккінена]], опинився на узбіччі і остаточно вибув з боротьби, коли в його «[[Вільямс (команда Формули-1)|Вільямс]]» в'їхала «[[Феррарі (команда Формули-1)|Феррарі]]» [[Нікола Ларіні|Ніколи Ларіні]]. Гілл також зійшов після інциденту з Хаккіненом, коли спробував обігнати фіна в боротьбі за друге місце. Перешкодити Шумахеру, здобути перемогу, не зміг більше ніхто: [[Герхард Бергер]], єдиний, хто залишився в тому ж колі, відстав на 1:15.300. Барікелло фінішував третім і після двох етапів займав сенсаційне друге місце в чемпіонаті. [[Крістіан Фіттіпальді]] став четвертим, [[Гайнц-Гаральд Френтцен]] — п'ятим, [[Ерік Кома]] — шостим.
== Результати ==
| |||