Триптофан: відмінності між версіями

У багатьох тварин перетворення триптофану в нікотинову кислоту робить необов'язковим надходження цього вітаміну з їжею. У щурів, кроликів, собак і свиней триптофан з їжі може цілком його замінити. У людини, а також у ряду тварин, надлишкове споживання триптофану з їжею підвищує екскрецію зі сечею похідних нікотинової кислоти (наприклад, N-метилнікотинаміду). При недостатності вітаміну B₆ порушення утворення з триптофану нікотинової кислоти може спричинити порушення синтезу [[Піридин|піридинових]] нуклеотидів — [[NAD]]+ і [[:en:Nicotinamide adenine dinucleotide phosphate|NADP+]]. Якщо ввести в організм достатню кількість нікотинової кислоти, нормальний синтез піридинових нуклеотидів відновлюється навіть за відсутності вітаміну B₆.

 

Триптофан регулює функцію [[Ендокринна система|ендокринної системи]], що попереджає анемію, регулює кров'яний тиск, відповідає за синтез гемоглобіну. Споживання триптофану змушує [[гіпофіз]] виробляти більшу кількість [[гормон росту|гормону росту]]. Припускають, що ця амінокислота стимулює секрецію [[інсулін|інсуліну]], що у свою чергу активує синтез [[Жирні кислоти|жирних кислот]] у печінці.