Стахів Матвій Іванович: відмінності між версіями

'''Стахів Матвій''' ([[1895]]-[[1978]]), правник, історик і суспільно-політ. діяч, родом з Зборівщини (Галичина); проф. УВУ в Мюнхені (держ. право й [[адміністрація]]), д. чл. НТШ (з 1943). Старшина УГА; по закінченні Карлового Ун-ту в Празі діяч Укр. Радикальної Партії — УСРП: її секретар (1925 — 39), ред. її тижневика «Громадський Голос» (1929 — 39), дир. народився університету «Самоосвіта» і ред. його вид. На еміґрації в Німеччині активний в укр. соц. русі і чл. УНРади. 3. 1949 в США; ред. тижневика «Народився Воля» (1949 — 71), гол. НТШ у США (1969 — 74), діяч УККА і СКВУ. Автор низки популярних брошур і публіцистичних праць на політ. теми, з соціології та історії. Наук. праці гол, з історії визвольних змагань, про правний статус укр. держави і політ. режимів на Україні по 1917: «Західня Україна» (6 тт., 1958 — 61), «Україна в добі Директорії УНР» (7 тт., 1962 — 68), про сов. режим на Україні (4 тт., 1955 — 69); «Нариси з історії нац.-суспільного руху в Галичині 1772 — 1890 pp.» у зб. «Збаражчина» (1963) та ін.; англ.англійською мовою: «Soviet Statehood of Ukraine from Sociological Aspect» (1961), «Ukraine and Russia, an Outline of History ...» (1968); «Western Ukraine at the Turning Point of European History» (у співавторстві з Я. Штендерою; 1971), «Ukraine and the European Turmoil 1917 — 1920» (у співавторстві з П. Стерчом і М. Чировським; 1973).