Принцип космічної цензури: відмінності між версіями

'''Принцип «космічної цензури»''' був сформульований в 1969 році [[Пенроуз Роджер | Роджером Пенроузом]] в такій образній формі: «Природа почуває відразу до голої сингулярності». Він говорить, що сингулярності простору-часу з'являються в таких місцях, які, подібно внутрішнім областям [[Чорна діра | чорних дір]], приховані від спостерігачів <ref name="">Penrose, R. 1973. Naked singularities. Ann. N. Y. Acad. Sci. 224, 125—134.</ref>. Цей принцип досі не доведено, і є підстави сумніватися у його абсолютній правильності (наприклад, колапс пилової хмари з великим кутовим моментом призводить до «голої сингулярності», але невідомо, стабільночи Чистабільне це рішення рівнянь Ейнштейна<ref>{{книга

Формулювання Пенроуза (сильна форма космічної цензури) передбачає, що [[простір-час]] у цілому є глобально гіперболічним.