Японія: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
U-Bot (обговорення | внесок) м autowikify |
|||
Рядок 75:
У 1930-их pp. ОУН підтримувала політ. зв'язки з японцями з метою посилення протисов. діяльности на Дал. Сході. Почавши з 1934, ОУН висилала через Токіо в Манджурію своїх людей з подвійним завданням: наладнати зв'язки з укр. населенням на Зеленому Клині під совєтами, ширити інформацію серед вояків Червоної армії, здобути вплив серед укр. еміґрації в Манджурії. Діячі ОУН — Б. Марків, Р. Корда-Федорів, М. Митлюк — заснували в Харбіні «Укр. Далекосхідню Січ» і видавали журн. «Далекий Схід». При кін. 1930-их pp. японці підтримували рос. орг-ції, і тоді припинилася японсько-укр. співпраця в Манджурії. Була спроба відновити її під час другої світової війни, але без особливого успіху. Після того, як СССР оголосив війну Я. (9. 8. 1945), Харбін і Манджурія були зайняті сов. військами; частина укр. діячів виїхала до Шангаю, ін. через Я. до США і Канади.
На культ. відтинку японсько-укр. зв'язки виявлялися насамперед у ділянці літератури. В Я. найбільшу увагу присвячують творчості [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]]. Вже 1907 надруковано японський переклад вірша «Садок вишневий». Японський поет Т. Сібуя опублікував 1926 зб. «Голос полів» («Нора-ні сакабу»), в якій вміщено вірші про Шевченка. 8 поезій Т. Шевченка японською мовою у перекладі С. Комацу появилися 1959 в «Антології світової поезії» (т. 12). 1964 вийшла у Токіо перша зб. поезій Шевченка під назвою «Як умру» («Ватакусі-ва сіндара»), у якій поміщено 26 перекладів поезій, зроблених Т. Сібуя, С. Комацу, Т. Мураї, X. Тадзава, Т. Кіносіта. Огляди творчости Т. Шевченка подав Т. Сібуя (у літ. місячнику «Сін ніхон бунгаку», 1961), а С. Комаду — огляд змісту «Кобзаря» (у «Довіднику кращих творів світової літератури», 1962). 1961 засновано в Я. «Т-во для вивчення творчости Шевченка». З нагоди 100-річчя смерти і 150-річчя народження Шевченка відбувалися зустрічі японських і укр. письм.
З ін. письм. на японську мову перекладено твори [[Франко Іван Якович|І. Франка]], [[Леся Українка|Лесі Українки]], [[Тичина Павло Григорович|П. Тичини]].
З японської літератури укр. мовою маємо переклади А. Лотоцького для дітей «Японські казки» (Л. 1926); шзніше з'явилася низка сов. вид.: Н. Такунага «Вулиця без сонця» (О. — X. 1932) і «Тихі гори» (1954), В. Хосої «Текстильник Кодзі» (X. — О. 1932), Т. Кобаясі «Крабо-консервна факторія» (X. 1934), Т. Такакура «Води Хаконе» (К. 1955). За ред. А. Ковалівського зібрано низку перекладів у «Антології літератур Сходу» (X. 1961). На еміграції І. Шанковський переклав збірник двірської поезії 13 ст. «Сто поезій — сто пісень» (1966). 1933 О. Ольжич писав про відродження японського народу в поезії «Японія». Японською мовою писав оп. («Тісна клітка», «Глек мудрощів») і алегоричні казки В. Єрошенко, який 1916 — 23 жив у Японії.
Рядок 93:
* [[Енциклопедія українознавства]]
----
Японія, країна на сході Азії, що займає групу островів, основні: [[Хоккайдо]], [[Кюсю]], [[Сікоку]] і [[Хонсю]]. На півночі від Японії знаходиться [[Тихий океан]], на заході Південна і [[Північна Корея]]; площа 377535 кв. км; столиця - [[Токіо]]; рельєф: гористий, вулканічні острови (близько 1000); глава держави імператор [[Акіхіто]] з 1989, глава уряду [[Моріхіро Хосокава]] з 1993; політична система - ліберальна демократія; експорт: [[телевізори]], магнітофони і відеомагнітофони, радіоприймачі, фото і відеокамери, комп'ютери, роботи, інше електронне й електричне устаткування, транспортні засоби, кораблі, залізо, сталь, хімікати, текстиль; населення 123778 тис. (1990); мова [[японська]]; недавня історія: Друга світова війна закінчилася поразкою Японії, повний суверенітет Японії був відновлений в 1952. Увійшла до складу ООН у 1958. У післявоєнний період відбувся значний економічний ріст і вихід на закордонні ринки. Імператор Хірохіто вмер, йому успадковував його син [[Акіхіто]] в [[1989]]. У цьому ж році відбувся великий фінансовий скандал, потім ще серія скандалів у [[1992]], що призвели до перестановок в кабінеті міністрів. Темп розвитку економіки сповільнився. Японія вклала у війну в Перській затоці мільйони доларів, з 1992 стала світовим лідером у питаннях охорони навколишнього середовища, затрачаючи на ці цілі багато коштів.
| |||