Н-1: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон |
доповнення |
||
Рядок 94:
[[23 листопада]] [[1972]] був проведений четвертий пуск комплексу Н1-Л3. Ракета, яка стартувала в цьому пуску, зазнала значних змін, спрямовані на усунення виявлених недоліків і збільшення маси виведеного корисного вантажу. Управління польотом здійснював бортовий обчислювальний комплекс по командах гіростабілізований платформи (головний конструктор [[Пилюгін Микола Олексійович|Н. А. Пилюгін]]). До складу рухових установок введені кермові двигуни, система пожежогасіння, поліпшена механічна та теплова захист приладів і бортовий кабельної мережі та ін Вимірювальні системи були доукомплектовані новоствореної малогабаритної радіотелеметричної апаратурою (головний конструктор А. Ф. Богомолов). Всього на цій ракеті було встановлено більше 13 000 датчиків.
Ракета пролетіла без зауважень 106,93 с, але за 7 с до розрахункового часу поділу першого і другого ступенів відбулося практично миттєве руйнування насоса окислювача двигуна № 4, яке призвело до ліквідації ракети.
===Причини аварії===
Як було встановлено в ході розслідування, різке вимкнення РРД призводить до виникнення коливань стовпа рідини у підвідних трубопроводах. Вони руйнуються, і велика кількість палива проливається на відключені, але ще гарячі двигуни, а також у відсік з працюючими РРД. Неминучі пожежа, вибух. Необхідно або плавно вимикати РРД, або встановлювати демпфери коливань у підвідних трубопроводах, що і передбачалося зробити у виробі № 8Л.
Черговий пуск намічалося на четвертий квартал 1974 року. До травня на ракеті були реалізовані всі проектні та конструкторські заходи щодо забезпечення живучості ракети, що випливають з аналізу попередніх польотів і додаткових досліджень. Розпочався монтаж модернізованих багаторазових двигунів. Однак, призначений в травні 1974 керівником [[Енергія (РКК)|НПО "Енергія"]] академік [[Глушко Валентин Петрович|В. П. Глушко]] своїм наказом, з мовчазної згоди Міністерства загального машинобудування, припинив усі роботи по комплексу Н1-Л3.
▲Черговий пуск намічалося на четвертий квартал 1974 року. До травня на ракеті були реалізовані всі проектні та конструкторські заходи щодо забезпечення живучості ракети, що випливають з аналізу попередніх польотів і додаткових досліджень. Розпочався монтаж модернізованих багаторазових двигунів. Однак, призначений в травні 1974 керівником [[Енергія (РКК)|НПО "Енергія"]] академік [[Глушко Валентин Петрович|В. П. Глушко]] своїм наказом, з мовчазної згоди Міністерства загального машинобудування, припинив усі роботи по комплексу Н1-Л3.
Повні витрати за програмою Н1-Л3 до січня [[1973]] склали 3,6 млрд. руб., З них на створення Н1 - 2,4 млрд. руб. (У цінах тих років).
Постанова [[ЦК КПРС]] і Радміну СРСР про припинення робіт по комплексу і списанню витрат вийшло тільки в лютому [[1976]] року. Після цього виробничий зачепив ракетних блоків, практично все обладнання технічного, стартового і вимірювальних комплексів було знищено. При цьому списані витрати в сумі 6 млрд. руб. (У цінах 70-х років), витрачених на тему.
| |||