Аввакум Петрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Jw (обговорення | внесок)
Рядок 4:
 
== Життєпис ==
Син сільського свяшенникасвященика, Аввакум в 23 роки став свяшенникомсвящеником в селі Лопатиці Нижегородського повіту. В 1646—1647, під час перебування в Москві був пов'язаний з «гуртком ревнителів благочестя» і про нього взнав цар Олексій Михайлович. В 1652 році був призначений протопопом в місті Юр'ївці Повольському. Незабаром повернувся до Москви і став священиком Казанського собору. Аввакум різко виступив проти проти церковної реформи патріарха Нікона, за що в 1653 році був засланий до Тобольська, а потім в Даурію. В 1663 році цар, який прагнув примирити Аввакума з офіційною церквою викликав його до Москви. Але Аввакум не відмовився від своїх поглядів, продовжував затяту боротьбу з церковними нововведеннями. В зверненні до царя він звинуватив Нікона в єресі. Натхненні виступи проти Нікона привернули до Аввакума численних прихильників, серед яких були й знатні бояри (бояриня Ф. П. Морозова та інші). В 1664 Аввакума було заслано в Мезень. В 1666 році його викликали до Москви і на церковному соборі розстригли, піддали анафемі і в 1667 зіслали в Пустозерський острог. Під час п'ятнадцятирічного перебування в сирому земляному зрубі в Пустозерську Аввакум не припиняв своєї боротьби. Саме тут він написав свої головні твори: «Книгу бесід», «Книгу тлумачень», «Житіє (між 1672 та 1675)» та інші. Популярність Аввакума була настільки значною, що в розповсюдженні його творів брала участь навіть тюремна варта. За царським наказом 14 квітня 1682 року разом з найближчими сподвижниками Аввакум був заживо спалений в зрубі.
 
== Погляди ==