'''ІСТМІ́ЙСЬКІІстмі́йські І́ГРИі́гри''' (гр. ''ta Isthmia'') — [[ігри|загальногрецькі змагання]], які влаштовувалися на [[Корінф]]ському перешийку (Істмі) навесні кожного другого й четвертого року олімпіади. За переказом, засновником І. і, був [[Посейдон]], що вперше влаштував змагання на честь [[Мелікерт]]а, який утопився в морі. Зазначенням І. і. посідали третє місце після [[Олімпійські ігри|Олімпійських]] та [[Піфійські ігри|Піфійських]]. Згідно з іншою версією, І. і. встановив [[Тесей]] на спогад про свою перемогу над [[Сініс]]ом (''варіант'': Скіроном) і присвятив їх [[Посейдон]]ові. Ця версія була вигадана для того, щоб пояснити, чому афіняни на І. і. здобували найкращі місця. Елейцям заборонялося брати участь у цих іграх. Ігри починалися оголошенням священного перемир’я і складалися з гімнастичних та кінних змагань. За імперії до них приєдналися ще музичні змагання, І. і. тривали кілька днів. Переможець одержував пальмову гілку й вінок, сплетений із соснового віття, а в класичну епоху — із селери. Після зруйнування [[Корінф]]а римлянами І. і. керували сікіонці. [[Християнство]] заборонило ці ігри.
У новій літературі їх описав [[Ф. Шіллер]] у баладі «Івікові журавлі».
