Рафаїл (Турконяк): відмінності між версіями

'''Рафаї́л Турконя́к''' (також Раймо́нд (Роман) Павлович Турконя́к, в миру отець [[Рафаїл]]) [[архімандрит]] [[греко-Католицька Церква|Греко-Католицької Церкви]], доктор [[богослов'я]] і доктор літургіки, біблійний [[перекладач]], [[ієромонах]] [[Студійський устав|Студійського уставу]], лауреат [[Шевченківська премія|Шевченківської премії]] за переклад Острозької Біблії українською мовою (2007), почесний [[професор]] і завідувач кафедри богослів’я [[Національний університет "Острозька академія"|Національного університету "Острозька академія"]].

Народився 7 травня 1949 року в м.[[Манчестер]], в Англії в родині українців Павла Турконяка та Стефанії з роду Сас. Жив за кордоном — у Німеччині, [[США]] та Італії. Є громадянином [[США]], живе у [[Львів|Львові]].

З 1960 року навчався в [[Українській Папській Малій Семінарії]] в [[Рим]]і. Середню освіту завершив в червні 1966 року, цього ж року вступив до української Папської Колегії св. Йосафата в Римі. В цей же час брав студії філософії в [[Папському Університеті Урбаніяна]] в [[Рим]]і. В 1968 році отримує ступінь бакалавра[[бакалавр]]а філософії. Продовжував вивчати богословіє в [[Колегії св. Патрикія]] в [[Менут]]і ([[Ірландія]]) та на богослівському факультеті у [[Папському Університеті Урбаніяна]] та [[Українському Католицькому Університеті св. Климента Папи]] в [[Рим]]і. В червні 1972 року закінчив навчання в Папському Університеті Урбаніянум в [[Рим]]і з ступенем [[магістр]]а [[богослов'я]]. Продовжив наукову працю в спеціалізації [[літургіка]] і отримав ступінь доктора [[богослов'я]] Українського Католицького Університету. У 1977 році одержав ступінь доктора богослів[[богослов'я]] після захисту праці під назвою "Поняття Церкви в Мінеях Четіях митр. Дмитра Туптала Ростовського".

В 25 років вступив до [[монастир]]я св. Теодора Студита в [[Кастенгандолфо]] біля [[Рим]]у, 13 жовтня став [[новиком]], 24 листопада одержав Малу Схиму. 2 квітня 1972 р. одержав єрейські свячення з рук слуислуги Божого Йосифа Сліпого та блаженного Василя Величковського.

В 1978 році переїхав до Америки і став настоятелем [[монастир]]я [[монах]]ів Студійського уставу в Пассейку. Провадив парохії св. Отця Миколая в [[Пассейко]] ,[[Успіння Пресвятої Богородиці]] в [[Рудерфорд]]і до 1990 року.

Впродовж 1995-1996 років за дорученням [[патріарх]]а організував та очолив Київо-Вишгородський [[Екзархат]] для Української греко-католицької церкви.

З 1996 року призначений секретарем Патріарха[[Патріарх]]а Української греко-католицької церкви блаженнішого кардинала[[кардинал]]а Мирослава-Івана Любачівського.

Переклад був розпочатий із того, що Турконяк придбав в [[Оксфорд]]і мікрофільм із текстом Святого Письма Острозької Біблії і почав переписувати старослов'янський текст власноручно у численні зошити. Так само був переписаний і весь грецький текст, після чого створений спеціальний шаблон для зіставлення грецького і церковнослов'янського текстів та перекладу другого українською мовою. На переклад Нового Завіту пішло чотири роки. А потім Рафаїл підрахував: якщо такими темпами рухатися й далі, то не тільки доведеться викласти 60—65 тисяч доларів США на різне канцприладдя, а й треба буде прожити не менше 110 років. Тому на початку 80-х Турконяк купив [[комп'ютер]], швидко його опанував, а з часом став і комп'ютерним [[програміст]]ом, оскільки необхідних для його діяльності програм тоді не було. При цьому інтенсивність його праці й навантаження на комп'ютери були такими, що вони не витримувала і згоряла. Коли ж з'явилися сучасні [[комп'ютериютер]]и він ввів 120 додаткових букв. 1988 року він отримав факсимільне видання Острозької Біблії, видане в Канаді, а коли приїхав 1990 року в Україну (спочатку, на запрошення нині покійного [[кардинал]]а [[Любачівський Мирослав Іван|Мирослава Івана Любачівського]], лише на три місяці, що розтяглося життя у [[Львів|Львові]]), зміг користуватися й оригінальним виданням Святого Письма, виданим в [[Острог|Острозі]], що його має [[Львівський державний архів]]. Сьогодні на робочому столі священнослужителя в служать два потужних комп'ютери, а також задіяно всю іншу необхідну апаратуру. На дисплеї в паралельному режимі отець Рафаїл може одночасно працювати з десятьма мовами. У пам'ять комп'ютерів уведено всі можливі тексти Біблії — грецький, латинський, церковнослов'янський, український, на стадії завершення — набір Синодального російського канону. Щоб набирати текст старослов'янською мовою, отець Рафаїл власноручно створив [[старослов'янський шрифт]], вимальовуючи на комп'ютері кожну літеру — велику й малу, кожен значок, властивий цій мові, розміщуючи їх так, як вони були надруковані в Острозькій Біблії. Два роки знадобилося отцю Рафаїлу, щоб перенести в [[комп'ютер]] свої початкові записи із зошитів та переклади Нового Завіту.

Рафаїл Турконяк і надалі збирається проживати на історичній батьківщині. Він співпрацює з Українським Біблійним Товариством, підготувавши повне видання Острозької Біблії з перекладом українською мовою, зберігши всі передмови, присвяти, молитви, [[герб]] князів Острозьких, що входили в неї [[1581]] року. Це подарункове видання побачитьпобачило світ 2006 року, до 425-літнього ювілею від дня виходу Острозької Біблії. Видав за власний кошт Острозьку Біблію власного, оригінального перекладу.