Рафаїл (Турконяк): відмінності між версіями

'''Рафаї́л Турконя́к''' (також Раймо́нд (Роман) Павлович Турконя́к, в миру отець Рафаїл) [[архімандрит]] [[греко-Католицька Церква|Греко-Католицької Церкви]], [[доктор богослів[[богослов'я]] і доктор літургіки]], біблійний [[перекладач]], [[ієромонах]] [[Студійський устав|Студійського уставу]], лауреат [[Шевченківська премія|Шевченківської премії]] за переклад Острозької Біблії українською мовою (2007), почесний [[професор]] і завідувач кафедри богослів’я [[Національний університет "Острозька академія"|Національного університету "Острозька академія"]].

Народився 7 травня 1949 року в м.[[Манчестер]], в Англії в родині українців Павла Турконяка та Стефанії з роду Сас. Жив за кордоном — у Німеччині, США та Італії. Є громадянином [[США]], але зараз живе у [[Львів|Львові]].

З 1960 року навчався в [[Українській Папській Малій Семінарії]] в [[РиміРим]]і. Середню освіту завершив в червні 1966 року, цього ж року вступив до української Папської Колегії св. Йосафата в Римі. В цей же час брав студії філософії в [[Папському Університеті Урбаніяна]] в Римі[[Рим]]і. В 1968 році отримує ступінь бакалавра філософії. Продовжував вивчати богословіє в [[Колегії св. Патрикія]] в Менуті[[Менут]]і ([[Ірландія]]) та на богослівському факультеті у [[Папському Університеті Урбаніяна]] та [[Українському Католицькому Університеті св. Климента Папи]] в Римі[[Рим]]і. В червні 1972 року закінчив навчання в Папському Університеті Урбаніянум в Римі[[Рим]]і з ступенем магістра[[магістр]]а богослв[[богослов'я]]. Продовжив наукову працю в спеціалізації літургіка і отримав ступінь доктора богослів[[богослов'я]] Українського Католицького Університету. У 1977 році одержав ступінь доктора богослів'я після захисту праці під назвою "Поняття Церкви в Мінеях Четіях митр. Дмитра Туптала Ростовського".

В 25 років вступив до монастиря[[монастир]]я св. Теодора Студита в Кастенгандолфо біля Риму[[Рим]]у, 13 жовтня став [[новиком]], 24 листопада одержав Малу Схиму. 2 квітня 1972 р. одержав єрейські свячення з рук слуи Божого Йосифа Сліпого та блаженного Василя Величковського.

Впродовж 1972 та 1976 років обслуговував парохію Українського греко-католицької церкви в [[Крефельд-Траар]] ([[Німеччина]]).

У 1975 році Глава Української греко-католицької церкви [[Йосиф Сліпий]] доручає перекласти Біблію з слов'янського тексту для вжитку в богослужіннях. В ходіпраціході праці над перекладом виринула думка, що для цієї праці було б краще вживати тексти першої повної Біблії на старослов'янській мові ,яка вийшла друком на українських землях в Острозі 1581 р.

В 1978 році переїхав до Америки і став настоятелем монастиря[[монастир]]я монахів[[монах]]ів Студійського уставу в Пассейку. Провадив парохії св. Отця Миколая в Пассейко ,[[Успіння Пресвятої Богородиці]] в Рудерфорді[[Рудерфорд]]і до 1990 року.

У 1991 році блаженний [[кардинал]] [[Мирослав-Іван Любачівський]] запросив о. Рафаїла на посаду віце-канцлера Львівської Архієпархії. Впродовж 1993 та 1996 років виконував уряд Патріаршого Економа Української греко-католицької церкви. У квітні 1995 року піднятий до гідності архимандрита[[архимандрит]]а.

Впродовж 1995-1996 років за дорученням патріарха[[патріарх]]а організував та очолив Київо-Вишгородський Екзархат для Української греко-католицької церкви.

# Повний переклад Святого Письма з давньогрецької. - [[Львів]], 2000 [http://www.knyhastara.com/?id=1 Повний переклад Святого Письма з давньогрецької].

Переклад був розпочатий із того, що Турконяк придбав в Оксфорді [[мікрофільмОксфорд]]і мікрофільм із текстом Святого Письма Острозької Біблії і почав переписувати старослов'янський текст власноручно у численні зошити. Так само був переписаний і весь грецький текст, після чого створений спеціальний шаблон для зіставлення грецького і церковнослов'янського текстів та перекладу другого українською мовою. На переклад Нового Завіту пішло чотири роки. А потім Рафаїл підрахував: якщо такими темпами рухатися й далі, то не тільки доведеться викласти 60—65 тисяч доларів США на різне канцприладдя, а й треба буде прожити не менше 110 років. Тому на початку 80-х Турконяк купив комп'ютер, швидко його опанував, а з часом став і комп'ютерним [[програміст]]ом, оскільки необхідних для його діяльності програм тоді не було. При цьому інтенсивність його праці й навантаження на комп'ютери були такими, що вони не витримувала і згоряла. Коли ж з'явилися сучасні комп'ютери він ввів 120 додаткових букв. 1988 року він отримав факсимільне видання Острозької Біблії, видане в Канаді, а коли приїхав 1990 року в Україну (спочатку, на запрошення нині покійного [[кардинал]]а [[Любачівський Мирослав Іван|Мирослава Івана Любачівського]], лише на три місяці, що розтяглося життя у [[Львів|Львові]]), зміг користуватися й оригінальним виданням Святого Письма, виданим в [[Острог|Острозі]], що його має [[Львівський державний архів]]. Сьогодні на робочому столі священнослужителя в служать два потужних комп'ютери, а також задіяно всю іншу необхідну апаратуру. На дисплеї в паралельному режимі отець Рафаїл може одночасно працювати з десятьма мовами. У пам'ять комп'ютерів уведено всі можливі тексти Біблії — грецький, латинський, церковнослов'янський, український, на стадії завершення — набір Синодального російського канону. Щоб набирати текст старослов'янською мовою, отець Рафаїл власноручно створив старослов'янський шрифт, вимальовуючи на комп'ютері кожну літеру — велику й малу, кожен значок, властивий цій мові, розміщуючи їх так, як вони були надруковані в Острозькій Біблії. Два роки знадобилося отцю Рафаїлу, щоб перенести в комп'ютер свої початкові записи із зошитів та переклади Нового Завіту.

{{text|«Цей новий, четвертий переклад Святого Письма українською мовою можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Вперше у нас є український [[Старий Завіт]], перекладений не з єврейської мови, а з грецького тексту 70-х. Це не літературний переклад, а дослівний. Основним для мене було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії, що складається з 76 книг. Такого повного списку не має жоден інший переклад».}}