Гірнича промисловість Киргизстану: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 19:
 
===Вугільна промисловість===
– найстаріша галузь промисловості. Експлуатація вугільних родов. К. почалася в ХІХ ст. (Наринське, 1890; Кок-Янгакське, 1896; Кизил-Кійське, 1898; Сулюктинське, 1900). В середині ХХ ст. освоєні Джергаланське, Каджи-Сайське і Мін-Кушське родов. Пізніше введений в експлуатацію кар'єр Алмаликський. Вугілля в осн. буре, використовуються як енергетичне. До 1980 р. галузь нарощувала обсяг видобутку. Його пік припадає на 1976-80 рр., коли в середньому на рік було видобуто понад 4,2 млн т вугілля. У 1990-х роках – на поч. ХХІ ст. (2002) діяло 12 вуглевидобувних підприємств, в т.ч. 6 кар'єрів. Обвальне зменшення вуглевидобутку відбулося за період після 1991 р. В результаті у 2001 р. видобуто вугілля тільки 0,477 млн т. Видобуток вугілля ведеться на родовищах Кок-Янгак, Ташкумир, Абшир, Уч-Коргон, Алмалик, Сулюкта, Джергалан, Кара-Кіче, Мінкуш.
 
Передбачається зростання видобутку вугілля в 2002 до 580 тис.т. Станом на 1 січня 2002 р вугільна підгалузь мала 11 функціонуючих копалень і дві допоміжні. До 2005 заплановано збільшити видобуток вугілля до 1.0 млн т. Основний виробник вугілля в країні – компанія Kyrgyzkomur Corp. (Киргизвугілля, Kyrgyzugol).
 
===Видобуток руд кольорових металів===
здійснюється з 1940-х років. Першими були освоєні Кадамджайське стибієве і Хайдарканське ртутне родов. У 50-і рр. ХХ ст. почали розроблятися Чаувайське ртутне, Терек-Сайське стибієве, Ак-Тюзське, Ак-Кульське, Боординське, Сумсарське і Канське поліметалічні родовища. У 60-і рр. ХХ ст. розпочата експлуатація Симапського ртутного родов. На їх базі було відкрито Кадамджайський стибієвий (первісток кольорової металургії Киргизстану, 1936 р), Хайдарканський ртутний і Киргизький гірничо-металургійний комбінати. Розробка руд ведеться підземним та відкритим способом.
 
[[Кадамджайський стибієвий комбінат]] - єдине в країнах [[СНД]] підприємство із закінченим циклом робіт. На початку ХХІ ст. у складі Кадамджайського стибієвого комбінату діють два підземних рудники - Кадамджай і Терексай. Сировинна база Кадамжайського рудника - родовища Кадамжай і Північний Акташ із запасами 6,3 млн т руди (95 тис.т сурми). Стибій-флюоритові руди родовища Північний Акташ характеризуються низьким вмістом стибію (0,51 %) і підприємством не розробляються. Комбінат переробляє як місцеву, так і імпортну сировину з Росії і Таджикистану. У 1990 р. Кадамджайський комбінат виробив 17608 т стибію, зайнявши серед аналогічних виробників 3-є місце в світі після Китаю і Болівії, але в останні роки випускає біля 1200 т стибію і сполук. Ринки збуту - Росія, Узбекистан, Казахстан, [[Україна]], [[Великобританія]], Венесуела, Корея і інш.
[[Кадамджайський стибієвий комбінат]]
- єдине в країнах [[СНД]] підприємство із закінченим циклом робіт. На початку ХХІ ст. у складі Кадамджайського стибієвого комбінату діють два підземних рудники - Кадамджай і Терексай. Сировинна база Кадамжайського рудника - родовища Кадамжай і Північний Акташ із запасами 6,3 млн т руди (95 тис.т сурми). Стибій-флюоритові руди родовища Північний Акташ характеризуються низьким вмістом стибію (0,51 %) і підприємством не розробляються. Комбінат переробляє як місцеву, так і імпортну сировину з Росії і Таджикистану. У 1990 р. Кадамджайський комбінат виробив 17608 т стибію, зайнявши серед аналогічних виробників 3-є місце в світі після Китаю і Болівії, але в останні роки випускає біля 1200 т стибію і сполук. Ринки збуту - Росія, Узбекистан, Казахстан, [[Україна]], [[Великобританія]], Венесуела, Корея і інш.
 
ДАТ «[[Хайдарканський ртутний комбінат]]» забезпечено запасами на тривалу перспективу. У 1998 р. на комбінаті виробництво Hg становило 630 т, флюоритових конц-тів 3200 т, антимонітових конц-тів 180 т із загальним обсягом продажу продукції на суму 3 млн дол. До складу комбінату у 2002 р. входять декілька рудників і фабрика збагачення плавикового шпату, ртутно-стибієвої сировини та металургійний завод для отримання ртуті. На однойменному родовищі добувають монометалічні ртутні і комплексні ртутно-стибієві руди. Запаси ртуті на родовищі Хайдаркан - 21 тис. т з середнім її вмістом в руді 0,17 %. Основна продукція - металева ртуть і концентрат плавикового шпату. У 1990 р. тут було одержано 800 т ртуті, в 2000 р. при переробці комплексних руд отримано 600 т ртуті, 800 т концентратів стибію, 16 тис. т плавикового шпату. Стибієвий концентрат надходить на Кадамджайський стибієвий комбінат. Діє рудник Улугтау (Чонкой), на якому запаси ртуті становлять 22,7 тис. т при вмісті її в руді 0,26 %. Бл. 90 % продукції комбінату йде на експорт в Китай, [[США]], Нідерланди. Комбінат планує переробляти ртутьвмісні відходи, накопичені на підприємствах [[Росія|Росії]], Західної Європи, а також багаті руди невеликих родовищ гніздового типу (Адираккоо, Сарибел, Ташбулак і інш.), розташованих поблизу. Продукція постачається в Росію і інші країни СНД, Європи і Азії.