Відмінності між версіями «Сапожников Ігор Вікторович»

м
персони за алфавітом, вікіфікація за допомогою AWB
м (r2.6.4) (робот змінив: ru:Сапожников, Игорь Викторович; косметичні зміни)
м (персони за алфавітом, вікіфікація за допомогою AWB)
Закінчив позаочну аспірантуру Ленінградського відділення Інституту археології АН [[СРСР]] під керівництвом провідного фахівця з первісної історії, проф. [[П.Й.Борисковського]] ([[1987]] р.).
 
Трудову діяльність розпочав робочим [[Іллічівський морський торговельний порт|Іллічівського морського торговельного порту]] ([[1970]] р.), пізніше працював учителем історії та суспільствознавста СШ № 1 м. [[Іллічівськ|Іллічівська]]а, служив у лавах Радянської армії ([[1977]]—[[1979]]), був лаборантом новобудовних експедицій Одеського археологічного товариства, Інституту археології [[УРСР]] та Молдавської АН ([[1979]]—[[1981]]), а також науковим співробітником Іллічівського музею художнього фарфору ([[1982]]—[[1983]] рр.).
 
З [[1983]] працює у відділі Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології НАНУ. У [[1999]]—[[2002]] роках за сумісництвом виконував обов'язки доцента Іллічівського навчально-наукового центру [[Одеський університет|Одеського університету]] ім. І. І. Мечникова, де читав лекції з історії України, економічної історії, релігіїзнавста тощо, а також розробив авторську програму курсу «Історії України» ([[1999]] р.).
 
== Науковий доробок ==
 
 
Автор близько 300 наукових праць, з яких 20 монографій та розділів у колективних монографіях, а також понад 50 науково-популярних статей та брошур. Був відповідальним та науковим редактором цілої низки опублікованих книг, збірок статей і матеріалів та колективних монографій, а також є членом науково-методічної Ради [[Одеського державного обласного архіву]].
 
Основні наукові інтереси пов'язані з археологією, в першу чергу з дослідженнями пізнього [[Палеоліт|палеолітупалеоліт]]у, [[Мезоліт|мезолітумезоліт]]у та [[Неоліт|неолітунеоліт]]у степів [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]] та [[Кримський півострів|Криму]]. З [[1968]] року відкрив близько 70 нових пам'яток цих часів. Провів розкопки стоянок Чобручі ([[1979]] р.) та Велика Акаржа ([[1988]]-93 рр.), дослідив стоянки Зелений Хутір І та ІІ, Кам'янка, [[Роксолани (село)|Роксолани]], Карпово, поселення Майнову Балку та ін., брав участь у розкопках стоянок Івашків VI, Анетівка ІІ, Міра, Заскельна VI та ІХ, Мирне, Добрянка, Плютовище, поселення Усатовє, городищ Картал, Ніконій та ін. У січні [[2006]] р. захистив докторську дисертацію «Пізній палеоліт степів південного заходу України». З окремих напрямків надає перевагу хронології пам'яток, палеоекології, палеоекономиці, культурно-історичній періодизації. Брав участь у низці міжнародних проектів та програм, зокрема, з хронології пам'яток Півдня України (ІА НАНУ та університет Сорбона-2), а також кам'яної сировинної бази (ЕКОНЕТ, [[2005]]—[[2006]]). Був учасником понад 50 наукових конференцій, симпозиумів та конгресів різного рівня у різних країнах.
 
Протягом шістьох років був начальником Буго-Дністровської новобудовної експедиції [http://www.iananu.kiev.ua/index.html ІА НАНУ] ([[1988]]—[[1993]] рр.), яка проводила розвідки у зонах будівництва зрошувальних систем, водо- і газопроводів, шляхів та залізних доріг, а також за програмою створення «Зводу пам'яток історії та культури України». В ході цих робіт експедиція виявила в Одеській області понад 500 нових пам'яток (стоянок, поселень, курганів та ін.). Крім того, експедиція лрслідила поселення епохи пізньої бронзи Старе Бугово ([[1992]] р.). У складі інших новобудовних експедицій як начальник загону або заступниу начальника експедиції самостійно розкопав понад 50 курганів на території України та Молдови.
 
== Монографії ==
 
 
* Палеолит степей Нижнего Приднестровья. - Ч. І: Памятники нижнего и раннего этапа позднего палеолита. - Одесса, 1994. - 78 с.
[[Категорія:Народились 21 липня]]
[[Категорія:Народились 1954]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
[[ru:Сапожников, Игорь Викторович]]
201 359

редагувань