Відкрити головне меню

Зміни

Створена сторінка: {{Художник | Ім'я = Мясоєдов Григорій Григорович | Оригінал імені = Мясоедов Григ...
{{Художник
| Ім'я = Мясоєдов Григорій Григорович
| Оригінал імені = Мясоедов Григорий Григорьевич
| Ім'я при народженні =
| Фото =
| Ширина =
| Підпис =
| Дата народження = [[19 квітня|7(19) квітня]] [[1834]]
| Місце народження = с. Паньково Новодеревеньковського району [[Орловська область|Орловської області]]
| Дата смерті = [[31 грудня|18(31) грудня]] [[1911]]
| Місце смерті = [[Полтава]]
| Національність =
| Громадянство =[[Російська імперія]]
| Жанр = [[живопис]]
| Навчання =
| Напрямок =
| Роки творчості =
| Член КПРС з =
| Покровитель =
| Вплив =
| Вплив на =
| Премії =
| Твори =
| Сайт = http://www.bibliotekar.ru/k98-Myasoedov/index.htm
}}

'''Мясоєдов Григорій Григорович''' ({{н}}7(19) квітня [[1834]], с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області — 17 грудня [[1911]], [[Полтава]]] - російський живописець.

== Біографія ==

Мясоєдов Григорій Григорович народився 7(19) квітня [[1834]] у с. Паньково, нині Новодеревеньковського району Орловської області. У [[1856]] — [[1862]] рр. навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій АМ]] (Академія витівок). Вчився у А. Г. Маркова і Т. А. Неффа.

У [[1863]] — [[1868]] рр. як пансіонер АМ перебував у [[Німеччина|Німеччині]], [[Іспанія|Іспанії]], [[Франція|Франції]]. З [[1870]] р. — академік, з [[1893]] р. — дійсний член петербурзької АМ. Один з організаторів і активних діячів [[Передвижники|Товариства пересувних художніх виставок]].

У [[1889]] р. завдяки сприянню полтавського лікаря О. О. Волкенштейна (познайомився у [[Москва|Москві]] під час відвідин [[Толстой Лев Миколайович|Л. М. Толстого]]) Мясоєдов придбав у полтавському передмісті Павленках садибу з великим фруктовим садом, парком та ставком, де оселився з родиною. У Мясоєдова бували художники [[Ярошенко Микола Олександрович|М. О. Ярошенко]], В. К. Менк, [[Ґе Микола Миколайович|М. М. Ґе]], І. К. Пархоменко, [[Волков Василь Олексійович|В. О. Волков]], скульптор [[Позен Леонід Володимирович|Л. В. Позен]], письменник [[Бунін Іван Олексійович|І. О. Бунін]] (мав дачу в Павленках, мешкав поряд з Мясоєдовим; в «Щоденнику» Буніна є запис від 15 серпня [[1894]], що художник пише його портрет у саду своєї садиби). Дружні стосунки встановилися з [[Короленко Володимир Галактіонович|В. Г. Короленком]].

У [[1899]] р. художник написав і подарував місту завісу для нового театру <ref>Просвітницький будинок ім. М. В. Гоголя</ref> (зберігається у [[Полтавський краєзнавчий музей|Полтавському краєзнавчому музеї]]), згодом був його почесним художником-консультантом.

Мясоєдов організував у [[1894]] р. у Полтаві школу малюнку і живопису, яка існувала кілька років. Подібну школу пізніше відкрив І. К. Пархоменко, якому Мясоєдов допоміг посібниками і матеріалами. Учениця художника М. Е. Бухгейм заснувала дитячий гурток малюнку.

У [[1909]] р. завдяки ініціативі Мясоєдова утворився музичний гурток у складі 12 чоловік, зокрема до нього входили піаністка М. А. Шимкова, скрипалі Ф. Ф. Климентов, В. С. Оголевець. Того ж року Мясоєдов відвідав садибу професора [[Шимков Іван Федорович|Шимкова]] «Маринці» [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]]; восени ставив у театрі живі картини до поеми [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченка]] «Катерина».

[[17 грудня]] [[1911]] р. художник помер <ref>Полтавщина: Енциклопедичний довідник
(За ред. А.В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 571 [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=244]</ref>.

== Посмертне вшанування ==

Григорій Мясоєдов заповідав поховати себе без церковного обряду на садибі, у саду, поблизу будинку, де він жив понад 20 років. Але полтавська поліція «з санітарних міркувань» це заборонила. [[20 грудня]] [[1911]] р. його поховано на міському кладовищі, а [[24 грудня]] (з одержанням дозволу) перепоховано на садибі.

У [[1912]] р. на могилі встановлено обеліск з сірого граніту (висота 2 м) з написом: «Выдающийся русский художник Г. Г. Мясоєдов. 1834—1911». Поруч — рельєфне бронзове зображення палітри з пензлями.

На фасаді відновленого за його малюнками будинку встановлено меморіальну дошку. Після смерті Мясоєдова його син Іван (також художник) влаштував у [[1912]] і [[1913]] рр. виставки творів батька, а згодом розпродав більшу частину робіт разом з колекцією картин художників-передвижників, яка належала Мясоєдову.

Твори Мясоєдова зберігаються в Третьяковській галереї, [[Київський музей російського мистецтва|Київському музеї російського мистецтва]], [[Полтавський художній музей|Полтавському художньому музеї]] та ін.

На території колишньої садиби тепер розташована Полтавська гравіметрична обсерваторія.

Ім'ям Г. Г. Мясоєдова названо вулицю і провулок.

== Творчість ==

Жанрові картини Мясоєдова правдиво передають убогість і безправ'я селянства («Земство обідає», 1872, [[Третяковська галерея]]), велич і поезію селянської праці («Косарі», 1887, [[Російський музей]], [[Ленінград]]).

Григорій Мясоєдов звертався також до історичних тем («Читання маніфесту 19 лютого 1861 року», 1873, [[Третяковська галерея]]).

У Полтаві Мясоєдов створив полотна: «Читання «Крейцерової сонати» Л. М. Толстого» ([[1893]]), «Спокуса», «Портрет селянської дівчини» (обидві — [[1897]]), «Старий з книгою» ([[1902]]), «На шляху до знань» ([[1904]]); написав пейзажі «Осінній ранок», «Дорога в лісі» та ін.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=2398 Григорій Григорович Мясоєдов]
* [http://vseslova.com.ua/word/%D0%9C%D1%8F%D1%81%D0%BE%D1%94%D0%B4%D0%BE%D0%B2_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87-69007u Мясоєдов Григорій Григорович]

[[Категорія:Народились 19 квітня]]
[[Категорія:Народились 1834]]
[[Категорія:Померли 17 грудня]]
[[Категорія:Померли 1911]]