Климент VIII (папа): відмінності між версіями

Іпполіто Альдобрандіні народився 24 лютого 1536 р. у Фано, біля [[Флоренція|Флоренції]]. Отримав юридичну [[освіта|освіту]]. В 1585 р. був призначений [[кардинал]]ом і виконував функції папського [[легат]]а в [[Польща|Польщі]], де підтримував кандидатуру [[Габсбурги|Габсбургів]] після смерті [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]. Він суворо засуджував практику [[непотизм]]у, але, ставши папою, призначив кардиналами чотирьох своїх родичів. Одним з них був П'єтро Альдобрандіні, який отримав пурпур в 22 роки і заміщав його у всіх найважливіших справах. Папа і його непот здійснювали сумісне правління як в [[політика|політичних]], так і в [[релігія|релігійних]] справах. Зв'язки з [[Іспанія|Іспанією]] дещо слабшали, і апостольська столиця знову зближувалася з [[Франція|Францією]]. Кроки, зроблені папою, дозволили розширити територію [[Ватикан|папської держави]]. В релігійній області панувала [[інквізиція]]. В 1600 р. був спалений на багатті видатний італійський [[філософ]] [[Джордано Бруно]] (нар. у [[1548]]). В 1596 р. була укладена [[Берестейська унія]]. В доктринальній області папа безуспішно намагався вирішити суперечку між теологами-[[єзуїти|єзуїтами]] і [[домініканціДомініканці (орден)|домініканцями]], що дискутували про межі впливу милості божої на волю [[людина|людини]] [[гріх|грішної]] і врятованого. Після тривалих дебатів і зіткнення різних точок зору папа, пізнання якого в теології були вельми обмеженими, вирішив не оголошувати остаточного рішення. Питання залишилося відкритим. В 1600 р. Клемент VIII з величезною помпою відкрив [[Ювілейний рік]], на який прибуло майже 3 мільйони паломників.