Михаїл (Єрмаков): відмінності між версіями

* 5 лютого [[1923]] р. був заарештований атеїстичними [[фанат]]иками [[Комуністична партія Радянського Союзу|комуністичного]] режиму ([[НКВС]] [[УРСР]] "ГПУ ДПУ") і у [[1924]] р. відісланий до [[Туркестан]]у в [[Азія|Азію]]. У [[1925]] р. – архієпископ [[Тобольськ]]ий у [[Сибір]]у (Росія), того ж року був знову заарештований та ув’язнений радянською владою ([[НКВС]] [[РРФСР]] "СО ДПУ"). У [[1927]] р. назначений був на [[митрополит]]а Київського митрополитом [[Нижній Новгород|Нижньогородським]] Сергієм Страгородським, хоча у липні того ж року офіційно не підписував Декларацію митрополита Нижньогородського Сергія Страгородського про визнання існуючої влади та співпрацю духівництва з атеїстичним режимом комуністів, був проти вербування агентури „секретних сотрудників” ([[сексот]]ів) з числа церковнослужителів і видачі ними Тайни Сповіді<ref>сост. священник Н. Сильченков, "Практическое руководство при совершении приходских треб" (Исповедь), изд. "Сатисъ", Санкт-Петербург, 1994 г., стор. 82-83</ref>. Але фактично солідаризувався з новою церковною політикою сервілізму. Тому під заступництвом патріарха Сергія (Страгородського) зберіг статус [[митрополит]]а Київського і [[екзарх]]а України. Був діяльним членом Тимчасового патріаршого священного синоду. Організував вікаріат у м. [[Білосток]].

 

 

=== Див. також ===