Тамаринд: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Luckas-bot (обговорення | внесок)
м r2.7.1) (робот додав: pnb:املی
оформлення
Рядок 36:
 
Деревина має насичений червоний колір. Завдяки своїй щільності та міцності деревина тамаринду використовується для виготовлення меблів і підлог. З гілок дерева виробляли також і [[різка|різок]].
[[Файл:Tamarind clara.jpg|thumb|left|Тамаринд, посажений на місті заснування міста [[Санта-Клара (Куба)]]]]
 
Тамариндове дерево розповсюджене в південній Індії, та використовується там, крім того, з декоративною метою — для створення затінку над дорогами. Дерева полюбляють мавпи, які ласують стиглими плодами.
 
Рядок 44:
Тамаринд є невід'ємним компонентом кухні південної Індії, де застосовується для приготування «кузамбу» або «самбхар» (гостра юшка з сочевиці та овочів), популярного в [[Тамілнаду]] рідкої страви під назвою «пуліккузамбу», рису «пулійодарай» і різних типів [[чатні]]. Тамаринд легко придбати по всьому світу в магазинах східної кухні. Також він продається у вигляді солодощів в Мексиці (наприклад, «пулпаріндо»), та у різноманітних видах в південній Азії: сушений, солоний, зацукрований, заморожений і т.д.]. «Пад тай» (''Pad Thai'') — популярна в тайських ресторанах США страва, основний смак якому придає тамаринд.
 
[[Файл:Tamarind clara.jpg|thumb|left|Тамаринд, посажений на місті заснування міста [[Санта-Клара (Куба)]]]]
В Латинській Америці, особливо в Мексиці, а також в середовищі іммігрантів з Латинської Америки в США цей фрукт досить популярний та використовується у різноманітних видах. ''Тамариндо'' — тверді цукерки та льодяники з характерним ароматом і смаком.
 
Рядок 50 ⟶ 49:
 
== Метафоричне використання ==
 
На [[Мексика|мексиканському]] [[сленг]]у (особливо в [[Мехіко]]), «тамариндами» називають [[Регулювальник|регулювальників дорожнього руху]] через характерний колір та уніформу.
 
== Посилання ==
 
* Dassanayake, M. D. & Fosberg, F. R. (Eds.). (1991). ''A Revised Handbook to the Flora of Ceylon''. Washington, D. C.: [[Smithsonian Institution]].
* Hooker, Joseph Dalton. (1879). ''The Flora of British India'', Vol II. London: L. Reeve & Co.