Вікіпедія

Клавдій Гален: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 48:
}}
 
'''Гален''' ({{lang-el|Γαληνός}}), чи '''Гален Пергамський''', часто використовується латинізована форма імені '''Клавдій Гален''' ({{lang-la|Claudius Galenus}}; [[129]] або [[131]], [[Пергам]]&nbsp;— близько [[200]])&nbsp;— грецький лікар, хірург і філософ [[Римська Греція|римської доби]]<ref>«''[http://books.google.com/books?id=HPjqJWakX7IC&pg=PA63&dq&hl=en#v=onepage&q=&f=false Life, death, and entertainment in the Roman Empire]''». David Stone Potter, D. J. Mattingly (1999). University of Michigan Press. p.63. ISBN 0-472-08568-9</ref><ref>«''[http://books.google.com/books?id=DQY9AAAAIAAJ&pg=PA1&dq&hl=en#v=onepage&q=&f=false Galen on bloodletting: a study of the origins, development, and validity of his opinions, with a translation of the three works]''». Peter Brain, Galen (1986). Cambridge University Press. p.1. ISBN 0-521-32085-2</ref><ref name="nutton73">{{cite journal | author = Nutton Vivian | year = 1973 | title = The Chronology of Galen's Early Career | url = | journal = Classical Quarterly | volume = 23 | issue = 1| pages = 158–171 | doi = 10.1017/S0009838800036600 | pmid = 11624046 }}</ref>. Гален вважав, що людське [[тіло]] складається із щільних і рідких частин, він досліджував [[організм]] шляхом спостереження за хворими і розкриття [[труп]]ів. Одним з перших застосував [[вівісекція|вівісекцію]] і став основоположником [[експериментальна медицина|експериментальної медицини]]. Його основні праці з анатомії: «Анатомічні дослідження», «Про призначення частин людського тіла».
 
== Біографія ==
Рядок 60:
Пізніше Гален навчався у [[Смірна|Смірні]], відвідав [[Коринф]], але згодом прибув в [[Александрія|Александрію]] для подальшого вивчення медицини. Особливу увагу приділяв дослідженню будови [[скелет]]у людського тіла, адже до того часу в Александрії вже близько ста років, від [[Птолемеї|династії Птолемеїв]], проводилися [[розкриття]] людських трупів.
 
[[157]] року Гален повернувся в Пергам. Працюючи лікарем у школі [[гладіатор]]ів та [[Атлети (Стародавня Греція)|атлетів]], набув неоціненному досвіду з терапії та хірургії. До цього часу відносяться його перші [[фізіологія|фізіологічні]] дослідження. 159 року в ході експериментів на свинях відкрив принцип функціонування [[нерв]]ів, які контролюють [[голос]],<ref>{{cite вивчав будову і функції [[м'язи|м'язів]], що контролюють процес [[дихання]].book
|author=Claudii Galeni Pergameni|title=Galen on anatomical procedures: De anatomicis administrationibus|editor=translated by Charles Joseph Singer|publisher=Geoffrey Cumberlege, Oxford Univ Press/Wellcome Historical Medical Museum|location=London|year=1956|pages=195–207|accessdate=7 August 2010}}</ref><ref>{{cite journal|author=Claudii Galeni Pergameni|title=Galen on Anatomical Procedures|journal=Proceedings of the Royal Society of Medicine|volume=49|issue=10|pages=833|date=October 1956|pmc=1889206|accessdate=7 August 2010}}</ref>, вивчав будову і функції [[м'язи|м'язів]], що контролюють процес [[дихання]].
 
=== Римський період ===
Рядок 70 ⟶ 71:
Помер Клавдій Гален близько [[200]] року в [[Рим]]і. Візантійський словник 11 століття [[Суда]] наводить рік смерті&nbsp;— 199, хоча праці самого Галена посилаються на події 204 року. Існує версія, що він дожив до [[216]] року<ref>Boudon-Millot V (ed. and trans.) Galien: Introduction générale; Sur l'ordre de ses propres livres; Sur ses propres livres; Que l'excellent médecin est aussi philosophe Paris: Les Belles Lettres. 2007, LXXVII-LXXX</ref>. По собі Гален залишив власноруч створений каталог усіх праць. Часто дослідники називають цей каталог першою [[Автобіографія|автобіографією]] в історії [[література|літератури]], принаймні першою автобіографією лікаря.
 
== Світоглядні переконання ==
{{пишу}}
 
Хоча основну увагу у своїх працях Гален приділяв вивченню медицини, анатомії і фізіології, йому належать кілька робіт з [[логіка|логіки]] і [[філософія|філософії]]. на його світоглядні переконання вплинули грецькі мислителі-класики [[Платон]] і [[Аристотель]], а також філософія [[стоїцизм]]у. За життя Галена кілька течій існувало й в галузі медицини, основні з них&nbsp;— Емпірики і Раціоналісти (також іноді іменуються Догматиками чи Філософами відповідно), а також Методисти, які являли собою більш помірковану групу. Емпірики підкреслювали важливість фізичної [[практика|практики]] та [[експеримент]]ів, або «активного вивчання» медичних дисциплін. У прямій опозиції до емпіриків перебували раціоналісти, які цінували дослідження, присвячене навчанню з метою створення нових теорій. Методисти представляли свого роду [[золота середина|золоту середину]], вони практикували, головним чином, чисте [[спостереження]], проявляють все більшу зацікавленість у вивченні природного перебігу [[хвороба|хвороби]], аніж її докладанню із застосуванням лікарських методик та засобів.
== Основні досягнення в медицині ==▼
 
Клавдій Гален вірив у єдиного [[Бог|Бога-творця]]<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/5285/ Гален // Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.]</ref>, вся його наукова діяльність пройнята усвідомленням божественного початку людини і природи в цілому: Бог створив усе в людині, до найбільш дрібних дрібниць. В якості [[доведення]] своєї теорії Гален звертався до людської руки, вважаючи її задуманою і втіленою настільки досконало й ідеально, наскільки це можливо.
 
▲== Основні досягнення ві медицинітеорії ==
 
Гален зробив суттєвий внесок в розвиток [[Анатомія|анатомії]] і [[Фізіологія|фізіології]], практикуючи анатомування трупів людей і здійснюючи досліди на [[Тварини|тваринах]]. На відміну від [[Аристотель|Аристотеля]], описував [[головний мозок]] як [[Орган (анатомія)|орган]] зосередження чуттєвості, психічної діяльності та руху. Описав близько 300 м'язів, а також [[середній мозок]], сім пар [[Черепномозкові нерви|черепномозкових нервів]], [[блукаючий нерв]]; здійснюючи дослідження з перерізування [[Спинний мозок|спинного мозку]] [[Свиня|свиней]] наочно продемонстрував функціональну відмінність між передніми (руховими) і задніми (чуттєвими) корінцями спинного мозку.
Рядок 78 ⟶ 83:
На основі спостережень відсутності [[кров]]і у лівих відділах [[Серце|серця]] забитих тварин і загиблих [[гладіатор]]ів, а також у виявлених ним під час анатомування трупів [[недоношена дитина|недоношених немовлят]] отвору у міжшлунковому перепоні створив першу в історії фізіології теорію [[кровообіг]]у, за якою, як стверджував Гален, [[артерія|артеріальна]] і [[вена|венозна]] кров різні за природою [[рідина|рідини]]. Причому перша, артеріальна, «розносить рух, тепло і життя», а друга, венозна, покликана «живити органи». Ця концепція надовго пережила автора, проіснувавши аж до відкриттів [[Андреас Везалій|Андреаса Везалія]] та [[Вільям Гарвей|Вільяма Гарвея]].
 
Уявлення Галена про перебіг [[фізіологія|фізіологічних]] процесів були тісно пов'язаними із його релігійними переконаннями. Він твердо вірив в існування ''«пневми»''&nbsp;— духа або «дихання життя», вважав що усе на землі оточене пневмою. Під час [[дихання]] пневма наповнює [[організм]] людини. В [[печінка|печінці]] пневма стає «природним духом», в [[серце|серці]] змішується зі «світовим духом» і стає «духом життєвим» ({{lang-la|spiritus vitalis}}); у [[головний мозок|головному мозку]] вона потрапляє у «чудесну мережу» ({{lang-la|rete mirabile}}), де стає «душевним духом» ({{lang-la|spiritus animalis}}) і далі розподіляється по [[нерв]]ах, які Гален вважав порожніми [[Судини (анатомія)|судинами]]. [[Смерть]] людини настає тоді, коли зупиняється [[дихання]] і пневма більше не наповнює її [[тіло]].
Гален також поклав початок [[фармакологія|фармакології]]. До цих пір «галеновими препаратами» називають настоянки та мазі, приготовані певними способами. Він систематизував уявлення античної медицини у вигляді єдиного вчення, що залишалося теоретичною основою медицини фактично до завершення [[Середньовіччя]]. ▼
 
Клавдій Гален дотримувався і розвинув вчення [[Гіппократ]]а про чотири рідини, які циркулюють в організмі (в сучасній фізіології&nbsp;— вчення про механізм [[гуморальна регуляція|гуморальної регуляції]] життєвоважливих процесів в організмі). Цим чотирьом рідинам, на думку Галена, відповідають чотири типи [[темперамент]]у: [[кров]]і&nbsp;— [[сангвінік]], [[мокротиння|флегмі]]&nbsp;— [[флегматик]], чорній жовчі&nbsp;— [[меланхолік]], жовтій [[жовч]]і&nbsp;— [[холерик]]. Крім того Гален поставив у відповідність кожній із фізіологічних рідин природні стихії: [[Ґрунт|землю]], [[повітря]], [[вогонь]] і [[вода|воду]].
 
▲Гален також поклав початок [[фармакологія|фармакології]]. До цих пір [[Галеновий препарат|«галеновими препаратами»]] називають настоянки та мазі, приготовані певними способами. Він систематизував уявлення античної медицини у вигляді єдиного вчення, що залишалося теоретичною основою медицини фактично до завершення [[Середньовіччя]].
 
== Наукові праці ==
Рядок 84 ⟶ 93:
Гален&nbsp;— [[автор]] величезного числа праць (загалом близько 300) з [[філософія|філософії]], [[медицина|медицини]] і [[фармакологія|фармакології]]. Зібрання його творів, які збереглися до нашого часу, перевищують за обсягом праці усіх його попередників. Особливо авторитетною в Середні віки, аж до 16 століття, вважалася праця ''«Метод лікування»'' ({{lang-la|De methodo medendi}}), відома також як ''«Велика наука»'' ({{lang-la|Ars magna}} або {{lang-el|Μέγα τέχνη}}).
 
Внесок у розвиток сучасної медицини внесли трактати Галена з [[анатомія|анатомії]], [[фізіологія|фізіології]], [[гігієна|гігієни]] та [[патологія|патології]]. Зазвичай на них посилаються за виданням К. Кюна у 22 томах, яке друкувалося впродовж 1821-18331821—1833 років. До цієї бібліотеки увійшли 122 праці, хоча пізніше дослідники виявили нові роботи Галена в арабських перекладах 9-10 століть.
 
[[Файл:Greek doc01.jpg|міні|200пкс|Манускрипт роботи Клавдія Галена «De pulsibus», Венеція, близько 1550 року]]
Рядок 256 ⟶ 265:
 
== Примітки ==
{{reflist}}▼
 
== Джерела ==▼
{{Вікіпосилання
|Тема = Клавдій Гален
|Портал = Греція
|Портал-зображення = Flag of Greece.svg
|Портал1 = Медицина
|Портал1-зображення = Star of life3.svg
|Вікісловник =
|Вікіпідручник =
Рядок 272 ⟶ 280:
|Проект =
}}
▲{{reflist}}
 
▲== Джерела ==
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_colier/5285/ Гален // Энциклопедия Кольера. — Открытое общество. 2000.]{{ref-ru}}
* ''Сорокина Т. С.'' История медицины. М., 1994;
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Клавдій_Гален