Автоматизований переклад: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dinamik-bot (обговорення | внесок)
м r2.6.5) (робот додав: sl:Računalniško podprto prevajanje
Ans-mo (обговорення | внесок)
→‎Загальний огляд: відредагував раніше додану мною інформацію
Рядок 21:
* Програми для перевірки правопису, що вбудовуються у текстові редактори або окремі програми;
* Програми для перевірки розділових знаків, що також можуть бути вбудованими у текстові редактори або додаткові програми;
* Програми для упоавління термінологією, що дозволяють перекладачам управляти своєю власною термінологічною базою в електронній формі. Це може бути створена у текстовому редакторі звичайна таблиця, електронна таблиця, а також база даних, що збудована у програмі [[FileMaker|FileMaker Pro]]. Для більш трудомістких (та більш дорогих) рішень існує спеціальне програмне забезпечення на кшталт LogiTerm, MultiTerm, Termex та інше;
* Словники на компакт-дисках, одномовні або багатомовні;
* Термінологічні бази даних, що зберігаються на компакт-дисках або підключаються через мережу Інтернет, наприклад [http://www.terminologie.com The Open Terminology Forum] або TERMIUM;
* Програми для повнотекстового пошуку (або індексатори), що дозволяють користувачу робити запити у раніше перекладених текстах або різних довідкових документах. У перекладацькому середовищі найбільш відомі такі індексатори як Naturel, [[ISYS Search Software]], and dtSearch;
* Програми конкордансу, що дозволяють знаходити приклади слів або висловів у поширеному контексті в одномовному, двомовному та многомовному корпусах, як то бітекст або [[пам'ять перекладів]];
* Бітекст, що не є дуже новим винаходом, являє собою наслідок злиття первинного тексту та його перекладу, що може бути пізніше проаналізованим програмами для повнотекстового пошуку або конкордансу;