Совки (Київ): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Coord|50|24|16|N|30|29|6|E|scale:6000|display=title}}
'''Совки́Со́вки''' — історична місцевість, селище у [[Київ|Києві]] розташована між [[Червонозоряний проспект|Червонозоряним проспектом]], вулицями [[вулиця Кайсарова|Кайсарова]], [[Вулиця Онуфрія Трутенка|Онуфрія Трутенка]] і [[Жуляни|Жулянами]].
Основні вулиці — [[вулиця Каменярів (Київ)|Каменярів]], [[Яблунева вулиця (Київ)|Яблунева]], [[Сумська вулиця (Київ)|Сумська]], [[Мостова вулиця (Київ)|Мостова]].
 
Основні вулиці — [[вулиця Каменярів (Київ)|Каменярів]], [[Яблунева вулиця (Київ)|Яблунева]], [[Сумська вулиця (Київ)|Сумська]], [[Мостова вулиця (Київ, Совки)|Мостова]].
 
Прилягають до місцевостей [[Жуляни]], [[Олександрівська Слобідка]], [[Ширма (Київ)|Ширма]].
 
Рядок 7 ⟶ 10:
Походження назви не встановлене. За однією з версій, назва походить від пташки совки або ж від однойменної комахи-шкідника. Можливо, в далекому минулому тут зустрічалися ці представники фауни.
 
Совки вперше згадані у 2-й половині 14[[XIV століття]] як заміський двір київського князя [[Володимир Ольгердович|Володимира Ольгердовича]]. Під назвою Сувки (Сувка) згадані як володіння домініканського монастиря, що [[1612]] року було продано шляхтичу Ярошу Покаловичу. У [[1618]] році придбані [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерською лаврою]], а у 1656 р.році — Софійським монастирем.
 
Про Совки станом на середину ХІХ століття Л. Похилевич у праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» писав:
 
«Жителей обоего пола 161. Она (деревня Совки-авт.) разбросана по живописным оврагам, поросшим густыми кустарниками. Пруд в деревне и при нем мельница принадлежат с 1850 г. митрополитанскому дому взамен пруда, отданного кадетскому корпусу. Здесь же находится свечной восковой завод, устроенный в 1837 году… Совки принадлежали до 1787 года Киево-Печерской Лавре, которой и ныне близ деревни принадлежит хорошая пасека».
 
Про Совки станом на середину [[ХІХ століття]] Л.  Похилевич у праці «[[Сказання про населені місцевості Київської губернії|Сказания о населенных местностях Киевской губернии]]» писав:
«{{цитата|Жителей обоего пола 161. Она (деревня Совки- — авт.) разбросана по живописным оврагам, поросшим густыми кустарниками. Пруд в деревне и при нем мельница принадлежат с 1850 г.года митрополитанскому дому взамен пруда, отданного кадетскому корпусу. Здесь же находится свечной восковой завод, устроенный в 1837 году…году Совки принадлежали до 1787 года Киево-Печерской Лавре, которой и ныне близ деревни принадлежит хорошая пасека»}}.
Однак зважаючи на невеликі розміри та малу кількість населення Совки не мали власної церкви — це підтверджується картами [[Київщина|Київщини]] 1850-х, 1890-х та 1930-х років.
 
З [[1923]] року Совки в межах [[Київ|Києва]], до того входили до [[Київський повіт|Київського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. Втім, до 1933 р.року були центром сільської ради і лише 1933 р.року були остаточно підпорядковані місту. Станом на 1932-331932—1933 р.роки майже 90% населення селища складали робітники, а тому Совки майже не постраждали від голодомору.
 
Здавна і до 1-ї третини [[ХХ стстоліття]]. Совки фактично мали лише дві вулиці — початкові частини сучасних вулиць [[Крутогірна вулиця (Київ)|Крутогірної]] та [[Вулиця Каменярів (Київ)|Каменярів]].
 
Протягом 1930-19501930—50р.років Совки здобули сучасного вигляду, коли під забудову було освоєно підвищення над Совськими балками. Тоді ж сформувалася сітка вулиць та провулків (32 вулиці та провулки) та збудовано основну частину існуючої одноповерхової садибної забудови.
 
Совки дали назву [[Совські ставки|Совським ставкам]], кладовищу, [[Совська вулиця (Жуляни)|вулицям та провулкам, що існували або існують (нині назву Совська має одна з вулиць Жулян)]].
 
== Джерела ==
{{Портал|Київ|Coat_of_arms_of_Kiev.svg}}
* Вулиці Києва, Довідник" УЕ, Київ-1995
* [http://wek.kiev.ua/uk/%D0%A1%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8Совки ЕнциклопедіяВеб-енциклопедія Києва.]
* [[Вулиці Києва (довідник)|«Вулиці Києва». Довідник.]] / За ред. Кудрицького А. В. — Київ: «Українська енциклопедія ім. М. Бажана», 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
* [[Київ (енциклопедичний довідник)|Енциклопедичний довідник «Київ»]] / За редакцією Кудрицкого А. В. — Київ: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с.
* ''Пономаренко Л. А., Різник О. О.'' [[Київ (топонімічний довідник)|Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання.]] — Київ: Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с.: іл. — ISBN 966-686-050-3.
 
{{Kyiv-stub}}
 
 
[[Категорія:Місцевості Києва]]
{{Місцевості Києва}}