Цементит: відмінності між версіями

'''ЦементитЦементи́т''' — [[карбід]] [[Залізо|заліза]], [[Хімія|хімічна]] сполука з формулою Fe₃C. Концентрація [[Вуглець|вуглецю]] 6,67% за масою — гранична для залізовуглецевих сплавів. Цементит — метастабільна фаза; утворення стабільної фази - — графіту в багатьох випадках утруднено. Цементит має орторомбічну кристалічну решітку, дуже твердий і крихкий, слабо магнітний до 210  °C.

Цементит в різних кількостях, в залежності від концентрації, присутній у залізовуглецевих сплавах вже при малих вмістах вуглецю і його кількість зростає в міру збільшення вмісту вуглецю. Формується в процесі кристалізації з розплаву [[чавун]]у. У [[сталь|сталях]] виділяється при охолодженні [[аустеніт]]у або при нагріванні [[мартенсит]]у. При цьому цементит входить в структурну складову перліту (суміш фериту і цементиту), що існує в сталі, поряд з [[ферит]]ом. У міру збільшення вмісту вуглецю частка перліту в структурі зростає і, відповідно, зростає кількість цементиту. При вмісті вуглецю 0,8% (евтектоїдних сталь) структура цілком складається з перліту. При подальшому збільшенні вмісту вуглецю в сталі, крім перліту з'являється надлишковий цементит. Аж до змісту вуглецю 1,7 % залізовуглецеві сплави називаються сталями, при вищих концентраціях аж до максимальної 6,67% — чавунами. Цементит є фазовою та структурною складовою інших залізовуглецевих сплавів: ледебуриту, сорбіту та трооститу.