Андрій Войнаровський: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Kvandr (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 3:
Виховувався при дворі Івана Мазепи. Власник великих маєтностей на [[Лівобережна Україна|Лівобережній Україні]], довірена особа гетьмана, активний учасник його антиросійських дій. У [[1708]] році разом з Мазепою та групою старшин перейшов на бік шведського [[король|короля]] [[Карл XII Ґустав|Карла ХІІ]]. Після поразки шведів у [[Полтавська битва|Полтавській битві]] [[1709]] року [[еміграція|емігрував]] у [[Бендери]] ([[Молдова]]), а звідти до [[Німеччина|Німеччини]].
 
Після смерті Мазепи і отримання його багатств (які були визнані Карлом ХІІ приватною власністю, а не власністю запорозького козацтва) у [[спадок]] Войнаровський збайдужів до гетьманства ій уряду взагалі. Приватні інтереси ставив вище за громадські. У вирішені питань був розумний, освічений, але неперебірливий у засобах (підкуп свідків і таке інше).

Був ревним поборником [[православна церква|православної церкви]], прихильником відриву України від Росії і переходу її під владу шляхетської Польщі.

У [[1710]]—[[1711]] роках разом із [[Пилип Орлик|Пилипом Орликом]] підбурював уряди Туреччини, [[Кримське ханство|Кримського ханства]] та ряду західноєвропейських країн до [[війна|війни]] з Росією, намагався утворити антиросійську коаліцію європейських держав.

За наказом [[Петро І Романов|Петра І]] Войнаровського в [[1716]] році заарештував російський консул в [[Гамбург|Гамбурзі]] (Німеччина) і відправив до [[Петербург]]у. Звідси його заслали у [[Якутськ]], де він і [[смерть|помер]] у [[1740]] році.
 
==Література==
Рядок 13 ⟶ 19:
[[Категорія:Патрони юнацьких пластових куренів]]
[[Категорія:Померли 1740]]
[[Категорія:Бендери]]