Пащенко Олексій Григорович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Пащенко Олексій Григорович''' ([[15 жовтня]] [[1869]], хутір Пащенки, поблизу с. [[Сагайдак]]а Шишацького повіту Полтавської губернії (нині [[Шишацький район]] [[Полтавська область|Полтавської області]], [[Україна]]) — †[[9 листопада]] [[1909]] , м. [[Калуга]], [[Російська імперія|Російської імперії]]) — визначний військовий діяч Російської імперії, генерал-майор артилерії.
 
 
== Джерела ==
Народився на хуторі Пащенки в сім'ї збіднілого дворянина козацького походження Григорія Івановича Пащенка.
 
Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус і Михайлівське артилерійське училище в Петербурзі.
 
Службу розпочав на Кавказі командиром гренадерської артилерійської бригади. Під час російсько-японської війни командував батареєю Східно-Сибірської артилерійської бригади. За вміле керівництво і особисту хоробрість нагороджений трьома орденами та золотою зброєю. Всього за військову кар'єру мав 7 орденів і 3 медалі. Після припинення бойових дій на японському фронті командував артилерійською бригадою, дислокованою в Калузі.
Раптово помер від застуди.
 
Був похований на батьківській садибі. В 1978 р. останки перезаховані на центральному цвинтарі с. Сагайдак. У с. Сагайдак йому встановлено пам'ятникhttp://shyshachchyna.at.ua/news/2008-04-19-1.
 
 
Нагороджений орденами Св. Ганни 3-го ст. (1902); Св. Станіслава 2-го ст. (1905); Св. Володимира 3-го ст. (1911); Св. Станіслава 1-го ст. (18.02.1915); Св. Ганни 1-го ст. (24.11.1915).
 
 
 
*Український радянський енциклопедичний словник: В 3-х т. 2. - 2-ге вид. - К.: Голов. ред. УРЕ. 1987 - Т.2. — 736 с.
*3. Білоусько О.А., Мирошниченко В.І. Нова історія Полтавщини (кінець XVIII – початок ХХ століття): Пробний підручник для 9 класу загальноосвітньої школи. – Полтава: Оріяна, 2003. – 264 с., іл., карти.