Кочубей Віктор Павлович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
пропущена буква в отчестве имератора Александра I
пропущена буква "з" в слове "надзвычайний"
Рядок 4:
'''Кочубей Віктор Павлович''' (11 листопада [[1768]], с. [[Диканька]], поблизу [[Полтава|Полтави]], — 3 червня [[1834]], [[Москва]]), нащадок козацької старшини Гетьманщини, державний діяч Російської імперії, князь (з [[1831]]), перший державний канцлер внутрішніх справ ([[1834]]) Росії.
 
Правнук [[Кочубей Василь Леонтійович|Василя Леонтійовича Кочубея]], племінник по матері [[Безбородько Олександр Андрійович|О. А. Безбородька]]. З [[1775]] жив в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] у дядька, вчився в часному пансіонаті де Вільнева, одночасно в [[1776]] записаний на службу в лейб-гвардію Преображенський полк. З 1784 ад'ютант [[Потьомкін|Г. А. Потьомкіна]]. В [[1784]]—[[1786]] знаходився при російській місії в [[Стокгольм]]і, одночасно відвідував лекції в Упсальському університеті. В [[1789]]—[[1791]] в складі місії в [[Лондон]]і; отримав дозвіл подорожувати [[Європа|Європою]] для продовження навчання, відвідав [[Голландія|Голландію]] та [[Франція|Францію]]. Брав участь в підписанні [[Ясський мирний договір|Яського миру]] [[1791]] року. В [[1792]] році здружився с великим князем [[Олександр I|Олександром Павловичом]] (в майбутньому імператор [[Олександр I]]). В [[1792]]—[[1797]] надвичайнийнадзвичайний посол в [[Константинополь|Константинополі]]. З жовтня [[1798]] віце-канцлер, з грудня керуючий Колегією закордонних справ; прибічник укріплення відносин з [[Туреччина|Туреччиною]], заключення російсько-турецького договору 1799.
 
Після смерті Безберодько стан Кочубея при дворі імператора [[Павло I|Павла I]] похитнулась, у вересні [[1799]] року він звільнений у відставку. Весною [[1800]] виїхав за кордон, але отримав повідомлення про смерть Павла I, та повернувся в [[Санкт-Петербург]] у квітні 1801.