Відкрити головне меню

Зміни

7334 байти додано ,  8 років тому
|}
: [[Файл:Shermandriver.jpg|200px|thumb|right|М4 «Шерман» зсередини, видно крісло [[механік-водій|механіка-водія]]]]
 
Корпус більшості модифікацій танка M4 маd зварену конструкцію з листів катаної броньованої [[сталь|сталі]]. НЛД, яка одночасно є кришкою трансмісійного відсіку, лита, збірна з трьох частин з кріпленням на болтах (згодом замінена на єдину деталь). У процесі виробництва існувало безліч варіантів корпусу танка, які незначно відрізнялися формою і досить сильно відрізнялись за технологією виготовлення. Спочатку передбачалося, що танк буде мати литий корпус, але через труднощі з масовим виробництвом виливків такого розміру, литий корпус отримав тільки M1A1, що проводився одночасно із зварним M4.
Нижня частина корпусу була такою ж, як і у танка [[M3 Lee|M3]], за винятком того, що для виготовлення використовувалася зварювання, а не клепання, в тому числі і у танків з литим корпусом. На перших варіантах танка верхня лобова деталь корпусу мала нахил 47 градусів і товщину 51 мм. ВЛД була ослаблена привареними в неї виступами з люками оглядових приладів. На пізніших модифікаціях люки були перенесені на дах корпусу, ВЛД стала цілісною, але через перенесення люків її довелося зробити більш вертикальною, 56 градусів. Борти корпусу складаються з вертикально встановлених броньових листів товщиною 38 мм, таке ж бронювання має задня частина. На прототипі в борті танка був досить великий люк для екіпажу, але на серійних машинах від нього відмовилися. У днищі корпусу за місцем стрільця-радиста розташований люк, призначений для відносно безпечного покидання танка екіпажем на полі бою під вогнем противника. У деяких випадках цей люк використовувався для евакуації з поля бою поранених піхотинців або членів екіпажів інших танків, оскільки внутрішній простір «Шермана» було досить великим, щоб тимчасово розмістити в ньому ще кілька людей.
Башта танка лита, циліндричної форми з невеликою кормовою нішею, встановлена ​​на погоні діаметром 1750 мм з кульковим підшипником, товщина броні лобу вежі становила 76 мм, борти і корми вежі 51 мм. Лоб вежі нахилений під кутом 60 °, маска гармати мала бронювання 89 мм. Дах вежі мав товщину 25 мм, дах корпусу від 25 мм у передній до 13 мм в задній частині танка. У даху башти встановлювали командирський люк, який також являвся вхідним для навідника і заряджаючого. У баштах пізнього виробництва (починаючи з [[серпень|серпня]] [[1944]] року) є окремий люк для заряджаючого. Кришка командирського люка двостулкова, на люку встановлена ​​турель [[зенітний кулемет|зенітного кулемета]]. Механізм повороту башти електрогідравлічний або [[електричний механізм|електричний]], з можливістю ручного повороту в разі відмови механізмів, час обертання башти на 360 градусів становив 15 сек. У лівому борту башти є порт для стрільби з пістолета, закритий бронезаслонкою. У лютому [[1943]] року від пістолетного порту відмовилися, але за вимогами військових ввели його назад на початку 1944 року.
Боєзапас гармати розміщується в горизонтальних боеукладках, розташованих по бортах корпусу в надгусеничних полицях (одна боеукладка в лівому спонсоні, дві в правому), в горизонтальній боеукладці на полиці кошика башти, а також у вертикальній боеукладці в задній частині корзині. Зовні на борті корпусу в місцях розміщення боеукладки наварені додаткові броньові плити товщиною 25 мм (за винятком танків самих ранніх серій). Бойове застосування «Шерманів» показало, що при попаданні бронебійних снарядів в борти корпусу танк схильний до займання порохових зарядів боєприпасів. З середини 1944 року танк отримав нову конструкцію боеукладок, які були перенесені на підлогу бойового відділення, в проміжки між гніздами снарядів заливалася вода, змішана з антифризом та інгібітором корозії. Такі танки отримали в позначенні індекс «(W)»(наприклад М4А1(76)-М4А1(76)W), і зовні відрізнялися від ранніх варіантів відсутністю додаткових бортових бронеплит. «Мокра» боеукладка мала значно меншу схильність до займання при ураженні бортів танка снарядами, а також при пожежі.
Більшість випущених танків мали внутрішню підкладку з піногуми, встановлений з метою захисту екіпажу від вторинних осколків при ураженні танка снарядами.
 
=== Озброєння ===
1563

редагування