'''Земля Вілкса''' ({{lang-en|Wilkes Land}}) — частина території Східної [[Антарктида|Антарктиди]], що лежить між [[Земля Аделі|Землею Аделі]] і [[Земля Королеви Мері|Землею Королеви Мері]]. Являє собою поверхню материкового льодовикового покриву товщиною більше 3 км. Висота льодовикової поверхні на різних ділянках досягає 1000-25001000—2500 м. Біля узбережжя є ділянки, вільні від льоду (оазиси [[оазис Бангера|Бангера]], [[оазис Грірсон|Грірсон]], [[нунатак]]и, скелі). У деяких місцях є шельфові льодовики. Прибережні ділянки Землі Вілкса — береги [[Берег Нокса|Нокса]], [[Берег Бадда|Бадда]], [[Берег Сабріни|Сабріни]], [[Берег Банзаре|Банзаре]] і [[Берег Кларі|Кларі]].
Земля була відкрита американською експедицією під керівництвом [[Уїлкс, Чарльз Вілкс|Чарльза УїлксаВілкса]] в [[1840]] році і названа на його честь австралійської експедицією 1911-14 рр. На землі УїлксаВілкса проводилися дослідження австралійськими (наукова станція Кейсі) і [[СРСР|радянськими]] експедиціями. У [[2006]] році групою під керівництвом Ральфа фон Фрезі (Ralph von Frese) і Леремі Поттса (Laramie Potts) за даними вимірювань гравітаційного поля Землі супутниками [[GRACE]] був виявлений так званий [[кратер Землі Вілкса]].
Земля Вілкса знаходиться під загрозою повного танення в 2009 році.
