Вікіпедія

Сенат Стародавнього Риму: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Eney (обговорення | внесок)
3298 редагувань
Eney (обговорення | внесок)
3298 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 1:
== Сенат у [[Древній Рим|Древньому Римі]] ==
 
'''Сена́т''' (лат. senatus, від senex — старий, рада старійшин) — один з найвищих державних органів в Стародавньому Римі.▼
* ''{{main|Сенат (Стародавній рим)}}''
 
Виник з ради старійшин патриціанських родів в кінці царської епохи (біля [[VI століття (Стародавній рим)|VI століття]] до н. е.);▼
▲Сена́т (лат. senatus, від senex — старий, рада старійшин) — один з найвищих державних органів в Стародавньому Римі.
 
Зі встановленням республіки, '''сенат''', разом з [[Магістратура|магістратами]] і народними зібраннями ([[коміціа|коміціями]]) став істотним елементом суспільного життя. До складу сенату довічно входили колишні магістрати — таким чином, тут концентрувалися політичні сили і державний досвід Риму.▼
▲Виник з ради старійшин патриціанських родів в кінці царської епохи (біля VI століття до н. е.);
 
Члени '''сенату''' ділилися на ранги відповідно до раніше займаних посад ([[консули]],[[претори]],[[еділи]], [[трибуни]],[[квестори]]). Під час дискусій '''[[сенатор|сенатори]]''' отримували право голосу відповідно до цих рангів. На чолі сенату стояв найбільш заслужений, перший з сенаторів — [[принцепс]] (princeps senatus).▼
▲Зі встановленням республіки сенат, разом з [[Магістратура|магістратами]] і народними зібраннями ([[коміціа|коміціями]]) став істотним елементом суспільного життя. До складу сенату довічно входили колишні магістрати — таким чином, тут концентрувалися політичні сили і державний досвід Риму.
 
В період [[Римська республіка|республіки]] в ході станової боротьби [[плебей|плебеїв]] з [[патрицій|патриціями]] (V—III вв. до н. е.) влада '''сенату''' була дещо обмежена на користь [[КоміціаКоміція|коміцій]] (народних зібрань).▼
▲Члени сенату ділилися на ранги відповідно до раніше займаних посад ([[консули]],[[претори]],[[еділи]], [[трибуни]],[[квестори]]). Під час дискусій [[сенатор|сенатори]] отримували право голосу відповідно до цих рангів. На чолі сенату стояв найбільш заслужений, перший з сенаторів — [[принцепс]] (princeps senatus).
 
▲В період [[Римська республіка|республіки]] в ході станової боротьби [[плебей|плебеїв]] з [[патрицій|патриціями]] (V—III вв. до н. е.) влада сенату була дещо обмежена на користь [[Коміціа|коміцій]] (народних зібрань).
 
 
У III—I вв. до н. е. сенат заздалегідь розглядав законопроекти, що пропонувалися для голосування в [[коміціа|коміціях]], йому належало вище керівництво військовими справами, зовнішньою політикою, фінансами і державним майном, нагляд за релігійними культами, право оголошувати надзвичайне положення і т. д. Сенат затверджував закони і результати виборів, контролював діяльність магістратів. Таким чином, сенат фактично здійснював керівництво державою.
 
Ухвали '''сенату''' (s. з., senatus consulta) мали силу закону, так само як і ухвали народного зібрання і зборів плебеїв — плебісциту.
За словами [[Полібій|Полібія]] (тобто з погляду римлян) рішення в [[Карфаген]]і приймалися народом ([[плебеї]]осом), а в Римі&nbsp;— кращими людьми, тобто Сенатом'''сенатом'''.<ref name=Kovalev>С.&nbsp;И.&nbsp;Ковалев «История Рима»</ref> І це притому, що на думку багатьох істориків [[Карфаген|Карфагеном]] правила [[Олігархія]].<ref name=Kovalev>С.&nbsp;И.&nbsp;Ковалев «История Рима»</ref>
 
В період [[Імперія|Імперії]] влада Сенату'''сенату''' все більш обмежувалася, зосереджуючись в руках [[імператор|імператора]], хоча формально Сенат'''сенат''' продовжував вважатися одним з вищих державних органів. Насправді, Сенат'''сенат''' перетворився на збори представників знатних сімей/родів, що не мали великого політичного впливу. Ухвали Сенату'''сенату''' зберегли силу законів, але приймалися зазвичай за ініціативою імператора[[імператор (Стародавній рим)|імператор]]а. Починаючи з [[Октавіан Август|Октавіана Августа]], фактичний імператор Риму носив титул «принцепс»&nbsp;— тобто «перший з сенаторів».
 
Число сенаторів неодноразово змінювалось:
Рядок 30 ⟶ 28:
* в період пізньої античності ([[домінат|домінату]])&nbsp;— 2000.
 
Спочатку в '''Сенат''' входили тільки члени споконвічних римських родів(патриції), але з I століття до н.&nbsp;е. це право отримали і [[італіки]], а за часів [[Римська Імперія|Імперії]]&nbsp;— навіть знатні провінціали.
 
З 313 до н.&nbsp;е. в члени '''сенату''' приймали [[Цензор (ДавнійСтародавній Рим)|цензора]]&nbsp;— він складав список з осіб, що займали [[магістри]], зa певним майновим цензом (наприклад, при [[Октавіан Август|Августі]] (I століття н.&nbsp;е.)&nbsp;— 1&nbsp;млн. [[сестерцій]]). За часів імперії це стало прерогативою імператора.
 
При [[Діоклетіан|Діоклетіані]] (кінець III століття) '''сенат''' був перетворений на міську раду Риму, при [[Костянтин Великий|Костянтині]] (IV століття) був започаткований '''сенат''' в [[Константинопіль|Константинополі]]&nbsp;— «другому Римі», що був урівняний в правах з '''сенатом''' Риму.
 
== Див. також ==
Рядок 40 ⟶ 38:
* [[Стародавній Рим |Стародавній Рим]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
[[Категорія:Політика Стародавнього Риму]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сенат_Стародавнього_Риму