Приладобудування: відмінності між версіями

'''Приладобудування''' - галузь машинобудування, що випускає засоби виміру, аналізу, обробки і представлення інформації, пристрої регулювання, автоматичні і автоматизовані системи управління; галузь науки і техніки, розробляюча засоби [[Автоматизація виробництва|автоматизації]] і системи управління.

 

 

 

Вимірювальні прилади у поєднанні з регулюючими, обчислювальними і старанними пристроями складають технічну базу автоматизованих систем управління технологічними процесами (АСУТП).

Розробкою приладів для виміру електричних і магнітних величин (напруга, струм, потужність, частота, фази, опір, ємкість, магнітні величини) зайняті Всесоюзний науково-дослідний інститут приладів електровимірювань в Ленінграді, Кишинівський науково-дослідний інститут приладів електровимірювань і ряд самостійних і заводських конструкторських бюро. Масове і великосерійне виробництво цих приладів ведуть Краснодарський завод вимірювальних приладів і житомирський завод «Електровимірник» ним. 50-летия СРСР, завод «Вібратор» в Ленінграді і ін. підприємства. Поряд із стрілочними приладами у випуску все більше місце займають цифрові і електроннопроменеві індикатори.

 

 

 

 

 

Розвиток металургії, хімії, біології і ін. пов'язано з необхідністю точного аналізу руд, металів і сплавів, нафтопродуктів, домішок в напівпровідниках, присутність різних елементів в харчових продуктах і живих середовищах в широкому діапазоні складу і концентрації, вимагає вживання багатокомпонентних аналізаторів. Такими приладами є рентгенівські квантометри, полярографи, мас-спектрометри, хроматографи, що точно фіксують елементарну картину багатьох мінеральних і органічних з'єднань. П. не лише створює і випускає такі прилади, але і забезпечує можливість комплексного вживання засобів аналітичної техніки в системах автоматичного контролю і регулювання технологічних процесів. Створенням аналітичних приладів і систем зайняті Всесоюзний науково-дослідний інститут аналітичних приладів в Києві, самостійне конструкторське бюро аналітичних приладів в Тбілісі і ін., випускаються аналітичні прилади Гомелським заводом вимірювальних приладів, Смоленським заводом засобів автоматики, Сумським заводом електронних мікроскопів і ін.

Досягнення обчислювальної техніки (ВТ) дозволяють П. істотно розширити арсенал методів і засобів автоматизованого управління технологічним устаткуванням, енергетичними установками промисловими підприємствами, транспортними засобами, науковими дослідженнями. Обчислювальні пристрої також входять до складу вимірювальних, аналітичних, випробувальних, розвідувальних установок і систем як засоби зберігання і математичної обробки інформації для здобуття синтезованих результатів. Вони застосовуються і як засоби програмного управління різними машинами, верстатами, маніпуляторами і потоковими лініями. Підприємствами П. створюються всілякі засоби обробки даних, ручного і автоматичного формування текстової (алфавітною і цифровою) інформації для безпосереднього використання в установах і передачі в ЕОМ(електронна обчислювальна машина). Так, електронні клавішні машини розробляються ленінградським конструкторсько-технологічним бюро по проектуванню рахункових машин і випускаються великими серіями курським заводом «Счетмаш», Орловським заводом обчислювальних машин, що управляють, і ін. Керівники обчислювальні комплекси для великих автоматизованих систем управління (АСОВІ) розробляються інститутом електронних машин, що управляють, в Москві і випускаються Виробничо-технічним об'єднанням електронних обчислювальних машин (ПТО ВУМ), що управляють, в Києві, уніфіковані комплекси для управління технологічними процесами розробляються і виробляються науково-виробничим об'єднанням обчислювальної техніки (НПОВТ) «Імпульс» в Сєвєродонецьку, орієнтовані комплекси для управління енергетичними і промисловими установками проектуються і виготовляються НВО електронної обчислювальної апаратури «Елва» в Тбілісі. Пристрою програмного управління верстатами і ін. устаткуванням розробляються Центральним конструкторським бюро числового програмного управління і випускаються Ленінградським електромеханічним заводом.

 

 

Автоматизація технологічних процесів неможлива без виконавчих механізмів, що перетворюють імпульси, що управляють, в переміщення регулюючих органів виробничого устаткування. Вони розробляються Науково-дослідним і конструкторсько-технологічним інститутом теплоенергетичного П. в Смоленську, дослідно-конструкторським бюро «Теплоавтомат» в Харкові і випускаються заводами Севана і чебоксарським електричних виконавчих механізмів, а також ін. підприємствами, що виготовляють пневматичні і гідравлічні пристрої автоматики.

Розвиток мікроелектроніки, оптоелектроніки, нелінійної оптики, мікромеханіків збагачує П., сприяє створенню компактних надійних економічних вимірниках, аналітичних, розвідувальних і ін. приладів, засобів тієї, що управляє ВТ, телемеханіки і автоматики. Монокристали з особливими фізичними властивостями, напівпровідникові, епітаксіальні і ін. плівки, рідкі кристали, твердотілі інтегральні схеми, магнітострикційні елементи в якості чутливих сприймаючих, перетворюючих і індикаторних середовищ якісно міняють характер виробів і технологію П.

 

 

 

 

Прилади і засоби автоматизації, що випускаються П., застосовуються в самих різних кліматичних, виробничих і експлуатаційних умовах, де вони незрідка піддаються несприятливим діям довкілля, які впливають на їх точність, надійність і довговічність. Ці чинники враховуються при конструюванні і виготовленні і відтворюються при контрольних випробуваннях деталей, модулів, вузлів і готових виробів на заводах П.

 

 

Створення і поширення АСОВІ. Головне завдання П. СССР — розвиток автоматизованих систем управління в народному господарстві країни на основі сучасних технічних засобів. Це досягається типізацією проектних рішень, автоматизацією систем проектування, уніфікацією, агрегатуванням і комплектним постачанням технічних засобів, спеціалізацією монтажно-налагоджувальних робіт, організацією шефнадзора за експлуатацією систем.