Критика (часопис): відмінності між версіями

На сторінках видання часто відбуваються жорсткі дискусії з актуальних проблем української [[Історіографія|історіографії]], [[Літературознавство|літературознавства]] тощо. Найзапекліші дискусії викликали «креольська концепція», що її [[Микола Рябчук]] обстоював у книжках «Від Малоросії до України», «Дилеми українського Фауста» і «Дві України», перебіг [[Проект правопису 1999 року|правописної реформи]] та її публічної рецепції, обговорення перспектив [[Фемінізм|феміністичної]] ідеології та [[Гендер|ґендерних]] студій в Україні, феномен «національних містифікацій» (від Осіяна та [[Слово о полку Ігоревім|«Слова о полку Ігоревім»]] до [[Калевала|«Калевали»]] та [[Велесова книга|«Велесової книги»]]), творення нового літературного канону, проблеми академічних стандартів, поширення корупції та практики [[плагіат]]у в українській науці, колізії історичної пам’яті, «амнезії й амністії», зокрема з огляду на оцінки й інтерпретації [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомор]]у 1933 року, ювілеїв [[Щербицький Володимир Васильович|Володимира Щербицького]], [[Переяславська рада|Переяславської ради]], [[Волинська трагедія|Волинської різанини]] 1943 року, [[Велика Вітчизняна війна|«Великої Вітчизняної війни»]], а також на контроверсійні питання, пов’язані з відживленням в українському суспільстві совєтської ностальгії та [[Ксенофобія|ксенофобії]] (зокрема [[Антисемітизм|антисемітської]], антипольської, антизахідницької й антиросійської риторики) й поширенням серед культурних еліт ґрунтівсько-[[Нативізм|нативістичних]] настроїв.