Сатири: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Редагування 213.130.19.189 (№6334236) скасовано до версії користувача Microcell (вандалізм)
Рядок 4:
'''Сати́ри''' ({{lang-el|Σάτυροι}}) — у [[давньогрецька міфологія|давньогрецькій міфології]] — лісові й гірські божества нижчого рангу, які уособлювали первісну, грубу силу природи, що знаходить вияв у тваринних атрибутах їхнього зовнішнього вигляду; демони родючості, постійні супутники [[Діоніс]]а.
 
За [[Гесіод]]ом, вони мають спільне походження з гірськими [[німфи|німфами]] й куретами. Стародавні вірили, що існують старші і молодші сатири. Торс і голова в них людські, вони відзначаються міцною будовою, мають тупий ніс, гострі цапині вуха, щетинисту шерсть і невеликий козячий або конячийкінський хвіст. У деяких з них є на голові роги, як у [[Пан (міфологія)|Пан]]а. Сатири населяють ліси й гори, люблять полювання, танці, музику, вино, жінок.
 
У лісах бавляться з [[німфи|німфами]], заводять людей на манівці вигуками або вогнями, крадуть у пастухів кіз та овець, лякають селян біля їхніх хат. Від IV ст. до н. е. тваринні риси в сатирів починають зникати, залишаються тільки короткі хвости й короткі роги. Беручи участь у хорах на [[Діоніс]]ові свята, сатири дали початок розвиткові грецької трагедії та сатирівської драми («Кіклоп» [[Евріпід]]а, «Слідопити» [[Софокл]]а й ін.).