Катеринославський повіт: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
шаблон, правопис |
|||
Рядок 1:
[[Зображення:Катеринославська губернія.jpg|thumb|500px]]
'''Катеринославський повіт''' — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]], займав південно-західну правобережну частину губернії. Центр повіту був у місті [[Катеринослав]]і.
== Історія підпорядкування ==
*У 1784-1796 роках у складі [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]]
*У 1796-1802 роках у складі [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]]
Рядок 13 ⟶ 11:
== Опис ==
▲Повт займає південно-західну частину губернії, на рівнні придніпровської височини, складену з кристаличних порід з товстим шаром суглинків і чорноземів. На сході річка Дніпро з 70 верстами Дніпрових порогів, обмежує повіт з півночі, сходу і півдня. На заході річка Базавлук є межою з Херсонською губернією. Усі річки повіту є у сточищі Дніпра. На півдні повіту [[плавні]] - острови [[Великий Лук]], які вкриті гаями, кущами, сінокосами. У плавнях люди займаються рибальством, сінокосінням, бжільництвом, полювання.
===Земля===
▲За топографічною зйомкою площа повіту - 6905 кв. верст, без водойм - 6611 кв. верст.
Пригодної землі - 616,187 тис. десятин, непригодної - 28,562 тис. десятин. Під лісом - 41,474 тис. десятин (з них у власності держави 2,611, у землевласників - 30,219, сільських спілок - 8,544 і міст - 0,1 тис. десятин).
Сільським спілкам належить 231,369 тис. десятин, шляхті-землевласникам - 227,3 тис. дес., німцям-колоністам - 108,238 тис. десятин, особисто селянам - 26,676 тис. дес., купцям - 18,275 тис. дес., державі - 8,356 тис. дес., міським мешканціям -7,906 тис. десятин, містам - 2,302 тис. дес., церкві і священникам - 4,642 тис. десятин, відділу - 9,78 тис. десятин.
===Населення===
Мешканців у повіті 187652, з них: приходьків 7750, осідлих 179902 (91267 чоловіків і 88635 жінок).
*За вірою: 84,1% православних, 0,4% старовірів, 2,15% католиків, 6,4% лютеран, 0,2% вірменських католиків, 6,6% юдеїв, 0,15% мусульман.
Рядок 33 ⟶ 26:
===Господарка===
*Селяни
*Головні заняття селян - землеробство і
▲*Селяни арендуют 2825 десятин державних і до 70 тис. десятин у приватних землевласників. Посівна площа - 370 тис. десятин.
*2 виноградника землевласників на 20 десятин, і 130 виноградників,
▲*Головні заняття селян - землеробство і скотоводство. Бахчеводство и огороднічество - тілько для власного споживання.
▲*2 виноградника землевласників на 20 десятин, і 130 виноградників, разміром від 75 кв. саженів до 3 десятин - у німців-поселян і селян. Врожай винограду - понад 3 тис. відер виноградного вина на продаж і до 1 тис. відер для самовжитку.
111 тютюнових плантацій.
*Бжільництво у селян на дніпровських плавнях. Скотоводство, особливо вівчарство падає по причині неврожаїв. Великої рогатої худоби 77 тис. голів, 56 тис. конів, 286 тис. вівці, 22 тис. свиней, 1 1/2 тис. кіз.
*Видобуток марганцевої руди.
*Промисли: робота на економіях, пристанях Дніпра, лоцманство (переведення човнів через [[Дніпрові пороги]]),
===Освіта, медіцина і інше ===
*51 церква;
*71 школа з 3557 учнями; з них 5 училищ і 45 земських сельських шкіл. Учнів у міністерських училищах — 432, в земських — 2462. Бюджет земських училищ
*8 лікарень, з них 6 земських; 4 прийомних покоїв; 16 лікарів, 28 фельдшерів і фельдшериць, 12 повивальних бабок, з них земських 6 лікарів, 21 фельдшерів і фельдшериць, 5 акушерок; 2 ветеринарів. Земських сборів 137,5 тис. крб.; з них витрачається на медіцину 32 тис. крб., на народну освіту 12 тис. крб., на утримання повітової управи 11 тис. крб. У містечку Нікополь і 2 селах повіту діють поштово-телеграфні зберігальні каси. У
▲*71 школа з 3557 учнями; з них 5 училищ і 45 земських сельських шкіл. Учнів у міністерських училищах 432, в земських 2462. Бюджет земських училищ - 16190 крб.; на одне міністерське училище земство відпускає 300 крб. 13 церковно-приходських шкіл і 8 шкіл писемності, учнів 663. Із німецьких училищ два 2-класні.
▲*8 лікарень, з них 6 земських; 4 прийомних покоїв; 16 лікарів, 28 фельдшерів і фельдшериць, 12 повивальних бабок, з них земських 6 лікарів, 21 фельдшерів і фельдшериць, 5 акушерок; 2 ветеринарів. Земських сборів 137,5 тис. крб.; з них витрачається на медіцину 32 тис. крб., на народну освіту 12 тис. крб., на утримання повітової управи 11 тис. крб. У містечку Нікополь і 2 селах повіту діють поштово-телеграфні зберігальні каси. У пінічного краю повіту проходить Катерининська залізниця. Три переправи через річку Дніпро.
== Поділ ==
Повіт поділявся на 28 волостей:
*[[Анастасівська волость]],
*[[Борисівська волость (Катеринославський повіт)|Борисівська волость]],
*[[Біленська волость]],
*[[Волоська волость]],
Рядок 61 ⟶ 51:
*[[Криничеватівська волость]],
*[[Лошкарівська волость]],
*[[Михайлівська волость (Катеринославський повіт)|Михайлівська волость]],
*[[Микільська волость]],
*[[Миколайтальська волость]],
Рядок 69 ⟶ 59:
*[[Новопокровська волость]],
*[[Петрівська волость]],
* [[Покровська волость (Катеринославський повіт)|Покровська волость]],
*[[Романківська волость]],
*[[Солонянська волость]],
Рядок 81 ⟶ 71:
== Джерела ==
* Енциклопедія Брокхауза.▼
* Волости. Важнейшие селения Европейской России. СанктПетербург 1886.▼
{{Катеринославський повіт}}
▲*Енциклопедія Брокхауза.
{{Катеринославська губернія}}
▲*Волости. Важнейшие селения Европейской России. СанктПетербург 1886.
[[Категорія:Катеринославська губернія]]
|