Півунціал: відмінності між версіями

42 байти додано ,  11 років тому
вікіфікація
м (r2.7.1) (робот змінив: en:Uncial script#Half-uncial)
(вікіфікація)
Розвиток напівунціального письма знаменував перехід від прописних букв до рядкових. Воно було першим рядковим письмом для ширококінцевого пера. У цьому письмі спостерігається вже цілий ряд праобразів букв сучасного рядкового алфавіту (а, d, e, g, h та інші). Напівунціальне письмо розповсюджується по всій Західній Європі і в окремих її районах піддається різним змінам.
 
Після падіння Римської імперії і переселення народів в Європі виникли цілий ряд нових держав. Держави ці звільнилися від політичного і культурного впливу Риму, і в них стали вільно розвиватися свої види письма, що застосовувалися до того дуже обмежено. Як і раніше швидко розвивається напівунціал. Виникає новий вигляд латинського письма. Їх підрозділяють в основному на чотири великі групи: [[Ірландсько-англосаксонське письмо|ірландський-англосакське]] (Ірландія і Англія), [[меровінгське письмо|меровінгське]] (Франція), вестготське (Іспанія) і старо-італійське (Італія).
 
Найбільший внесок до наступної фази розвитку латинського листа вніс ірландський-англосакське письмо.
Анонімний користувач