Ромул Август: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м r2.5.2) (робот змінив: ka:რომულუს ავგუსტულუსი; косметичні зміни
Рядок 30:
Flavius Romulus народжений у [[Паннонія|Паннонії]]<ref>Edward Gibbon, ''The History of the Decline and Fall of the Roman Empire'', vol.3, 1781, ré-éd. par David Womersley, Penguin Books, Londres, 1994. Vol. 3, p. 312. ISBN-713991240 </ref>. Його батьком був [[Magister militum|магістр]] італійської армії [[Флавій Орест|Орест]], який раніше почав свою кар'єру як дипломат у [[Аттіла|Аттіли]]. У серпні [[475]]&nbsp;р. він підняв у [[Равенна|Равенні]] заколот проти імператора [[Юлій Непот|Юлія Непота]]. Пізніше у жовтні вступивши в [[Рим]], проголосив імператором свого сина Ромула, якому було тільки близько десяти років. За нього правив звичайно його батько Орест. Трохи раніше римляни взяли в якості союзників [[алани|аланів]], а також [[Скіри|скірів]] та деякі інші [[готи|готські]] племена. І наскільки за цей час військовий стан варварів зміцнів, настільки впало значення римських військових сил; врешті-решт варвари побажали, щоб римляни поділили з ними всі землі в [[Італія|Італії]].
[[Файл:628px-Western and Eastern Roman Empires 476AD(3).PNG|thumb|250px|left|[[Візантійська імперія|Східна]] і [[Західна Римська імперія|Західна Римські]] імперії у 476&nbsp;р.]]
[[Одоакр]], один з імператорських охоронців, взявся придушити заколот Ореста. Він пообіцяв варварам виконати для них те, на що вони заявили претензії, однак у тому випадку, якщо вони поставлять його на чолі правління. Захопивши Равенну, Одоакр передав варварам обіцяну третю частину земель. Він стратив Ореста та скинув Ромула Августа [[23 серпня]] [[476]] року, проте зберіг йому життя і вислав у (''castellum Lucullanum'') біля [[Неаполь|Неаполя]]. Одоакр відправив листа у [[Константинополь]] до імператора Сходу [[Зенон Ісаврянін|ЗенонуЗенона]], в якому просив визнати його правителем Італії. Зенон погодився, але зажадав, щоб Одоакр визнав [[Юлій Непот|Юлія Непота]] імператором Заходу, на що Одоакр також погодився. Хоча Непот вже не зміг відновити реальний контроль над Італією, він продовжував признаватися імператором аж до його смерті у екзилі в Далмації у [[480]] році.
 
== Кінець [[Західна Римська імперія|Західної Римської імперії]] ==