Щетинцеві: відмінності між версіями

'''Голчасті щури''' (Echimyidae) — родина ссаців ряду [[гризуни]]. На даний час родина налічує 24 роди і 89 видів, які широко розповсюджені в Неотропіках від [[Нікарагуа]] до [[Парагвай|Парагваю]] та південно-східної [[Бразилія|Бразилії]]. КолючіГолчасті щури населяють ліси або розчищені ділянки лісу, часто біля води, вони є добре розповсюдженими, але більшість родів мало вивчені.

Мають випуклі очі та округлі вуха. Деякі види є досить великими для гризунів, вагою більше 600 грамів. [[Хвіст]], який в деяких видів довший, ніж голова й тіло, легко втрачається, це може бути цінним, для втечі від хижаків. [[Зубна формула]]: '''I 1/1, C 0/0, P 1/1, M 3/3''' = 20. Ноги не вузькоспеціалізовані в більшості видів. У деревних видів (Echimys), проте, пальці подовжені і частково зрощені. Коли тварина піднімається, перші два пальці займають одну сторону гілки в опозиції до решти пальців, які охоплюють гілку з іншого боку. Деревні щури живуть в зоні крони, і, як наслідок, їх екологія та поведінка погано відомі. Довжина голови й тіла: 105-480 мм., хвіст: 50-430 мм. Всі живі роди, за винятком ''Dactylomys'', ''Thrichomys'', ''Isothrix'' мають колючу або щетинисту [[шерсть]]. Зовнішнім виглядом нагадує щура. Кінцівки середньої довжини. Перший (великий) палець передньої лапи є рудиментарним.

Наскільки відомо, всі члени родини голчастих щурів повністю [[рослиноїдні]]. Є види напівриючі, наземні й деревні. Вони можуть рити собі [[нора|нори]] або шукати притулок під пнями, колодами, або каменями. Кілька родів живуть у дуплах дерев, і ''Euryzygomatomys'' мабуть риючий. Ці гризуни іноді живуть у невеликих групах. Розмноження може відбутися протягом року для більшості ''Echimyidae''. Розмір виводку: 1-7 дитинчат. Новонароджені добре опушені, і їх повіки сформовані. За кілька годин вони активні і спритні і може видавати м'які свистячі звуки. Вони починають їсти тверду їжу через близько 11 днів і залишають матір приблизно за 2 місяців.

[[Категорія:Голчасті щури|Голчасті щури*]]