Фотометричний парадокс: відмінності між версіями

Правильне пояснення фотометричного парадоксу міститься в космологічній поемі «Еврика» відомого американського письменника [[Едгар Аллан По|Едгара По]] (1848 р.); оскільки ця поема не є науковим твором, авторство можна віддати також німецькому астроному [[Медлер Йоганн Генріх|Йоганну Медлеру]] (1861 р.). Детальний математичний розгляд цього питання був поданий [[Вільям Томсон|Вільямом Томсоном]] (лордом Кельвіном) в 1901 р. Він заснований на ствердженні про кінечність часу існування Всесвіту. Оскільки (за сучасними даними) понад 13 млрд. років тому у Всесвіті не було галактик і квазарів, найбільш віддалені зірки, які ми можемо спостерігати, розташовані на відстанях близько 13 млрд. св. років. Це усуває основну передумову фотометричного парадоксу — те, що зірки розташовані на будь-яких, як завгодно великих відстанях від нас. Всесвіт, що спостерігається на великих відстанях, настільки молодий, що зірки ще не встигли в ньому утворитися. Зауважимо, що це анітрохи не суперечить космологічному принципу, з якого випливає безмежність Всесвіту: обмежений не Всесвіт, а лише та його частина, де за час приходу до нас світла встигли народитися перші зірки.

 

 

== Джерела ==