Деміївка: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Nyoma~ukwiki (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1:
'''Деміївка''' (Сталінка) — історична місцевість міста [[Київ|Києва]]. Розташована вздовж проспектів [[Проспект Сорокаріччя Жовтня (Київ)|Сорокаріччя Жовтня]] (до [[Голосіївська площа|Голосіївської площі]]), [[проспект Науки (Київ)|Науки]] (до [[вулиця Малокитаївська|Малокитаївської вулиці]]), [[Червонозоряний проспект|Червонозоряного]] (до [[Мистецька вулиця|Мистецької вулиці]]) і початкової частини [[Васильківська вулиця|Васильківської вулиці]].
 
Почала формуватися у XVIII століття як група поселень у долині [[Либідь (річка)|ЛибедіЛибіді]], на перетині її зі шляхом на [[Васильків]]. До середини ХІХ століття фігурувала як Либідська земля, два села (слобідки) — Верхньолибідське і Нижньолибідське (були розташовані вздовж [[Либідь (річка)|р. Либідь]]). Сучасна назва (походження невідоме) — з 2-ї половини ХІХ століття, коли Деміївка згадана як село [[Хотів]]ської волості. З кінця ХІХ століття — робітниче селище.
 
1908 року київський підприємець Д. Марголін відкрив на Деміївці приватну трамвайну лінію, яка пролягала приблизно від теперішнього Червоноармійського провулка до [[Голосіївська площа|Голосіївської площі]]. Марголін мав розкішно облаштований вагон для особистих поїздок. Ця лінія увійшла удо міськуміської мережумережі 1926 року.
 
У 1918 році Деміївка офіційно увійшла до міської смуги Києва. З середини 1920-х до початку 1960-х років мала назву Сталінка (на честь [[Сталін Йосиф|Й. В. Сталіна]], цей топонім офіційно вживався до початку 1960-х років, а неофіційно — й понині). Більшу частину старої забудови знесено у 1970-і роки.
 
Центр Деміївки — [[Московська площа (Київ)|Московська площа]], в центрі якої розташований [[Центральний автовокзал]], а поряд з цією площею — [[Національна бібліотека України імені Володимира Вернадського|бібліотека ім. В. Вернадського]]. У 1985 році на Московській площі встановлено пам'ятник воїнам-автомобілістам у вигляді вантажівки-„полуторки“ на постаменті (архітектори Микола Кислий, Сергій Новгородський).
 
Місцевість прославлена сучасним українським письменником [[Ульяненко Олесь Станіславович|Олесем Ульяненком]] у романі «Сталінка», мала славу «хуліганського» району.
 
== Архітектурна спадщина ==
Хоча у 1970-і роки переважну більшість старої забудови було знесено, частина старовинних споруд збереглася. Зокрема, на [[Проспект Сорокаріччя Жовтня (Київ)|Голосіївському проспекті]] збереглися старовинні корпуси пивзаводу (в радянський час — пивзавод № 1) кінця ХІХ ст., старовинна заводська брама заводу «Київгума», корпуси колишнього Деміївського цукроворафінадного з-ду(нині кондитерська фабрика «Roshen») останньої третини 19 століття, а також колишні житлові та громадські будинки № 22, 26, 30, 32, 48. Також зберглася частина одноповерхової приватної забудови кінця ХІХ — початку ХХ століть.
 
Однією із найвідоміших і найцінніших споруд старої Деміївки є церква Вознесіння (1882), в якій, зокрема, 1907 року вінчалася [[Леся Українка]] із [[Квітка Климент Васильович|К.Квіткою]].