Кардіохірургія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м робот додав: eo:Korĥirurgio
Medicus (обговорення | внесок)
Література , Редагування.
Рядок 1:
'''Кардіохірургі́я''' - галузь [[хірургія|хірургії]] та [[кардіологія|кардіології]], яка займається лікуванням [[захворювання|захворювань]] серцево-судинної системи ([[вроджені вади серця]], [[набуті вади серця]], хірургія магістральних судин, [[ішемічна хвороба серця]], [[кардіоміопатія|кардіоміопатії]], [[пухлини серця]], [[аритмії серця]] та інші).
В Україні провідним закладом з кардіохірургії є [[Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України]].
 
Широке втілення в клінічну практику сучасних [[метод]]ів [[кардіохірургія|кардіохірургії]] відкрило [[можливість]] для подовження [[життя]] та відновлення [[працездатність|працездатністі]] мільйонів людей, корті раніше вважались невиліковними.
Після операції та фізичної [[реабілітація|реабілітації]] їх [[працездатність]] значно зростає, однак кількість осіб що повернулись до праці, за [[статистика|статистикою]] порою навіть зменшується.
 
Суттєва диспропорція між потенційними та фактичними можливостями соціальної реадаптації обумовлюється [[психіка|психічними]] розладами.
Їх корегування потребує компетентної уваги.
Найбільш важкий і швидко зростаючий контингент – [[пацієнт]]и з [[протез]]ами кардіальних клапанів.
Дане завдання набуває особливого значення у зв’язку із зростом потреби до проблеми повної заміни [[серце|серця]] штучним [[протез]]ом.
[[Синдром Скуміна]] – специфічний симптомокомплекс порушень [[психіка|психічної діяльності]], котрий набуває розвитку у четвертої частини [[пацієнт]]ів після [[протезування]] клапанного апарату [[серце|серця]] та проявляється у вигляді нав’язливих [[сумнів]]ів у надійності імплантатів, невиправданим [[страх]]ом їх поломки, стійким негативним відношенням до фізичних та психоемоційних навантажень, специфічним розладом [[сон|сну]], [[почуття]]м тривоги, розгубленості, [[депресія|депресивним]] фоном [[настрій|настрою]].
Описав цей розлад у [[1978]] році видатний [[учений]] Віктор Андрійович Скумін. Згодом синдром дістав ім'я [[автор]]а.
Він на підставі ґрунтовних наукових досліджень, проведених у [[Інститут серцево-судинної хірургії|Інституті]] [[Амосов Микола Михайлович|М.М.Амосова]], вперше вивчив [[етіологія|етіологію]], [[патогенез]], клінічну картину цієї [[хвороба|хвороби]], розробив [[метод]]и її [[діагноз|діагностування]], [[лікування]], [[профілактика|профілактики]], ефективну систему [[реабілітація|реабілітаційних]] заходів, програму прищеплення основ [[культура|культури]] [[здоров'я]] паціентам [[кардіохірургія|кардіохірургічного]] профілю, хворим на [[синдром Скуміна]].
 
== Література==
 
* Амосов Н.М., Бендет Я.А. [http://www.biblus.ru/Default.aspx?book=6m056m4a5 Терапевтические аспекты кардиохирургии]. – Киев: Здоров'я, 1983. – 296 с.
* Бендет Я.А., Морозов С.М., Скумин В.А. Психологические аспекты реабилитации больных после хирургического лечения пороков сердца.//Кардиология. – 1980. – №6. – C. 45 – 50.
* Бобина Л.А. [http://kult-zdor.ru/?page_id=906 Синдром Скумина как нозологическая форма.//К Здоровью через Культуру]. – 2010. – №18. – С. 22-36. ISSN 0204-3440.
* Скумин В.А. Непсихотические нарушения психики у больных с приобретёнными пороками сердца до и после операции.//Журнал невропатологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. – 1982. – Вып.11. – C. 1730-1735.
 
В Україні провідним закладом з кардіохірургії є [[Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова АМН України]].
 
{{Шаблон:Кардіохірургія}}