Карантанія: відмінності між версіями

== Історія ==

 

 

Слов'янські племена розселилися на східних схилах Альп і у верхній течії Мури, Драви і Сави після того як [[лангобарди]] покинули територію для завоювання Італії у [[568]] р. Вже під 595 р. в «Історії ломбардів» Павла Диякона згадується Слов'янська провінція ({{lang-la|provincia Sclaborum}}), яка вважається початком утворення держави предків сучасних словенців. Слов'янське населення цього регіону було під владою Аварського каганату. Однак у [[622]] р., скориставшись війною аварів з Візантією слов'яни підняли повстання, на чолі якого встав князь Само, який розгромив в [[623]] р. аварське військо, а [[631]] р. відбив набіг франків. Держава Само представляла по суті союз слов'янських племен. Вже в [[631]] р. згадується Вендська марка ({{lang-la|marca Vinedorum}}), яка, ймовірно, було автономним князівством хорутанів (карантанців) у складі держави Само.

 

Карантанія стала самостійною після розпаду держави Само ([[658]]). Близько [[745]] р. потрапила у залежність від баварського герцога; у [[788]]—[[820]] васальним князівством Франкської держави; з [[820]] графством у складі Франкської держави, із якого Карантанія відійшла до Східньо-Франкського королівства. У [[976]] імператор [[Оттон II]] з Карантанії й низки марок, у яких переважало слов'янське населення (Карантанська, Подравська та інших), створив герцогство «Велика Карантанія», яке спочатку 11 ст. розпалося на низку феодальних володінь: Каринтію, Крайну, Каринтійську марку (надалі Штирія) та інших.

 

== Пам'ятки ==